Опубліковано: 25.03.2017. Переглядів: 638


Закарпаття: Чи вдаримо по бездоріжжю?

img_9789.jpg-remont-dorig1

Покладаємо великі надії на 2017-й

На вулиці, яку видно з вікна Закарпатської служби автомобільних доріг, машина налетіла на весняну яму й поліція фіксує пошкодження, за яке має розплачуватися ужгородська міськрада – саме вона відповідає за цю конкретну ділянку. Втім, такі ж претензії доводиться вислуховувати й згаданій службі, яка теж прийняла в експлуатацію полагоджені кілька місяців тому дороги, хоча фахівці вже тоді знали, що косметичні маніпуляції у вигляді ямкових ремонтів проблему не вирішують.

Власне, поштовхом для цього матеріалу стала ДТП, в яку потрапив знайомий виноградівець Василь Танчинець. Він утратив колесо на черговій ямі. І це лише видима частина пошкодження.

У дорожників самих назбиралося фактів для апокаліптичного хардкору

Українські ями – традиційна причина тяжких, трагічних аварій. Вони були й у попередні роки, проте зараз викликають справжнє відчуття фаталізму. Адже, на відміну від тих часів, у 2016-му фінансування шляхів виросло незрівнянно. Тільки у Виноградівському районі торік витрачено на ремонт доріг 60 мільйонів гривень. Але, за словами депутата обласної ради Романа Фурмана, жителі села Черна вже телефонують йому – весь асфальт, який прокладали в селі, зійшов разом із снігом. Та що там периферійні шляхи. Відрізок Берегово – Виноградів (та й далі на Хуст) виглядає не краще.

Втім, дорожники знають про цю ситуацію. У них самих назбиралося фактів, достатніх для апокаліптичного хардкору. В інтерв’ю для «Голосу України» керівник САД у області Михайло Попович недавно зазначив: морози, і переважно сильні, настали з 1 грудня й тривали до 1 лютого. До того ж – цілодобово. Сніг сипав довготривало й часом просто паралізовував рух. У горах сніговий покрив сягав від 70 сантиметрів до 1,2 метра. А потім різко потепліло. Великі замерзлі вали, сильні мінусові температури й раптовий дощ, підвищення температури – все це спровокувало снігові лавини – їх зафіксували понад два десятки лише за січень! Найбільше – у Тячівському й Рахівському районах. Вони насувалися на дорогу державного значення Мукачево – Івано-Франківськ – Рогатин – Львів; на місцеві шляхи: Міжгір’я – Колочава – Буштино, Колочава – Усть-Чорна – Калини – Бедевля; Рахів – Богдан – Луги, Нересниця – Тарасівка, Нересниця – Широкий Луг – Пригідь.

Відлига спровокувала льодохід. Як наслідок – переливання на ділянках доріг у Пасіці, Голубиному Свалявського району, Шаланки Виноградівського… Немало шкоди наробила Латориця – особливо біля Тисянки. Великого клопоту завдавали малі потічки.

«Хочу винести подяку всім дорожникам, котрі працювали в цілодобовому режимі під час перелічених негод», – додав Михайло Попович.


Довідка Служби доріг
На балансі Служби автодоріг у Закарпатській області знаходиться 3 348 км шляхів загального користування, з яких 905 км – державного значення і 2 443 км – місцевого. В краї налічується ще 6 043 км доріг комунальної власності. 62% від загальної протяжності автомобільних транспортних артерій розташовані в гірській місцевості з 26 перевалами, на них є 1  98 мостів сумарною довжиною 22 922 погонні метри.


Все впирається не в кошти, а у великі кошти

Всі ці погодні аномалії справді мали місце. Проте за кілька кілометрів від закарпатської зими спостерігалася така ж погода в Румунії. А дороги там – ідеальні…
«Хіба є в когось претензії до того відрізка шляху, який ремонтувався торік на території Пийтерфолво?» – запитує Михайло Попович. Дорога в прекрасному стані й ще прослужить багато років, попри максимальне навантаження транспорту. (Ми зателефонували голові села Валентину Товту й поцікавилися його думкою про цю ділянку. «Дорога відмінна» – відповів він).

По області є ще кілька шляхових відрізків, які свідчать про вміння закарпатців будувати якісні дороги. Але все впирається не просто в кошти, а в достатню їх кількість, каже начальник САД. За розрахунками фахівців, для дотримання нормативних міжремонтних строків необхідно щорічно виконувати щонайменше 150 км капітальних ремонтів та до 500 км середніх, на що потрібно близько 2 млрд грн щороку. За останні роки фактичне фінансування дорожніх робіт становило не більше 10% до потреби. А щодо шляхів у країнах ЄС, то вони мають свою історію – більш втішну, ніж радянські, каже Михайло Попович. Фінансування не порівняти з нашим. Скажімо, в окрузі сусідньої Словаччини на обслуговування 2880 кілометрів повноцінних доріг тільки на догляд за уже збудованими виділяється 50 мільйонів євро – стільки ж, скільки наша область мріє отримати на ремонт та будівництво своїх 3300 кіломет­рів у 2017-му. Тому необхідно кардинально змінити підхід до лагодження шляхів і збільшити рівень фінансування. За прогнозами пана Михайла, якщо щорічно робити капітальний ремонт та будівництво доріг, витрачаючи щонайменше півтора мільярда гривень, то за десять літ можна забезпечити задовільний стан транспортних артерій. Якщо термін експлуатації становить 15 років, то можна вийти на той рівень забезпечення асфальтового покриття, який би влаштовував автомобілістів. Це найбільш реальні терміни.

А поки що реалії такі, що доводиться витрачати мільйони на ямковий ремонт, наперед знаючи про мізерний ефект. «Ми робимо це від безвиході, – каже головний шляховик області. – Дорожнє полотно давно вже відслужило всі терміни. Воно ставилося за старими технологіями й нормативами, коли інтенсивність автомобільного руху була в десятки, а то й сотні разів менша. Старі шляхи давно пережили відпущений їм вік, тому косметичне замащування поверхні вже не дасть ніякого ефекту».

До речі, виявляється, гарантійний термін на ремонт ями може становити офіційно лише 6 місяців. Тобто весняні ями у нас «легітимні». Ти ба!
Від ямкового ремонту, каже Михайло Попович, треба би відмовитися, поки не будуть відремонтовані автомобільні дороги за всіма сучасними стандартами. Підняв він і тему звинувачень у розкраданнях. Здається, нема жодного підприємства, яке б у останні роки так прискіпливо перевіряли, як шляхову сферу. Ревізують усе – від якості доріг до правильності фінансування. І це при тому, що заробітні плати в галузі настільки низькі, що хороші працівники давно повтікали. Михайло Попович сподівається, що в 2017- му заробітки почнуть зростати.

Трохи оптимістичного

Можливо, щось і справді зміниться – виробництво асфальту, якісного щебеню за сучасними технологіями… Торік інвестори збудували великий асфальтно-бетонний завод нового покоління в Мукачеві. Цього року хочуть звести ще два.

За бюджетною програмою на будівництво, капітальний, поточний ремонти та експлуатаційне утримання автодоріг на 2017-й намічено виділити мільярд гривень. Із них 198 млн грн уже підтверджено офіційними документами. Служба автомобільних доріг також очікує в поточному році 155 млн грн із понадпланових надходжень від Закарпатської митниці ДФС, а ще до 60 млн грн – з Фонду регіонального розвитку. Підписана також міжурядова українсько-угорська угода про виділення Україні 50 млн євро кредиту.

Усе це дасть змогу відчутно покращити ситуацію на дорогах як державного значення (Київ – Чоп у межах області), так і на найбільш важливих місцевих, сказано в прес-релізі Служби автомобільних доріг.

Але наостанок залишаються майже риторичні питання до законотворців та уряду. Чому замість того, щоб збільшити рівень конкурентності між підрядниками «Укравтодор» провів централізацію? Чому залишаються без замовлень інші підприємства, які мають усі дозволи для дорожніх робіт? Невже не можна запустити в Україну конкурентів із сусідніх країн із їх новою технікою? Адже сучасні технології дозволяють пришвидшити дорожні роботи в десятки разів.

Василь ГОРВАТ

Читайте також: На Закарпатті селяни показали автодору, як потрібно робити бездоганні дороги (+ФОТО)

Підпишіться на «Дзеркало Закарпаття» у соцмережах: Фейсбук та ВК.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Loading...