Опубліковано: 12.09.2016. Переглядів: 1626


Закарпатське Порошково – село на перехресті століть (ФОТО)

00000-63-150x107Порошково є унікальним селом не тільки в Перечинському районі, але й в усьому Закарпатті.Це велике поселення в Турянській долині дало чимало видатних діячів. Уродженцями Порошкова є голова Сойму Карпатської України Августин Штефан та перший закарпатський народний артист України Михайло Кречко.

Тут довгий час працював будитель-священик Євген Фенцик та відома дитяча письменниця Марійка Підгірянка, до якої в гості свого часу завітав видатний український поет Євген Маланюк, що написав чудового вірша про село.

Нині унікальність Порошкова полягає у великій частці волохів. Із п’яти тисяч тутешніх мешканців вони становлять вже понад третину, і кількість їх продовжує зростати. Народжуваність серед волохів значно вища, ніж серед українців.

Ще однією особливістю цього села є поліконфесійність. У Порошкові активно діють чотири різні конфесії – дві православні церкви Московського патріархату, греко-католицька церква Мукачівської єпархії, молитовні доми п’ятдесятників та баптистів. Причому новітні протестанти не поступаються активністю традиційним конфесіям.

0000-1

Однак теперішній образ села колись був зовсім іншим. Так, авторитетний «Географічний словник Угорщини» Елека Фийнеша, який побачив світ у 1851 році, повідомляє про Порошково таке: «Порошково — українське село в комітаті Унг. Жителі: 16 римо-католиків, 963 греко-католиків, 21 єврей. Є тут греко-католицька парафіяльна церква, багато лісу і пасовищ. Землевласник: державна казна. Найближча пошта: Ужгород».

Бачимо, що в середині ХІХ століття село було практично однонаціональне та моноконфесійне, а за кількістю населення навіть переважало Перечин. (В Ужгороді тоді проживали усього вісім тисяч мешканців).

За століття картина трохи змінилася. Так, довідкове видання «Підкарпатська Русь», видане у 1936 році відомим чеським дослідником Ярославом Досталом, про Порошково повідомляється: «Населення – 2513; з них українців – 2 351, євреїв – 94, чехів і словаків – 38, угорців – 13, німців – 2, іноземців – 15». Про волохів і ромів, які нині складають вагому частку села, взагалі не згадано. «Переважна більшість населення – греко-католики (2 345 чоловік)». «Практично все українське населення». Державні установи на 1936 рік – нотаріат, пошта, жандармський відділ, шестикласна школа в центрі села та однокласна в присілку Маюрки. Згадується і греко-католицька кам’яна церква святого Миколи, збудована у 1762 році.

Тож Порошково нинішнє і колишнє суттєво відрізняється як за національним складом, так і за релігійним. Замість незначної частки євреїв, чехів, словаків, угорців та німців з’явилася велика кількість волохів та ромів (до двох тисяч мешканців). Так само після кількастолітнього домінування в селі греко-католицької громади нині маємо поліконфесійну ситуацію з п’ятьма храмами та молитовними домами.

Як не парадоксально, але наймолодшою релігійною спільнотою Порошкова є, по суті, найстаріша – греко-католицька. Після війни греко-католицька церква на Закарпатті була заборонена тоталітарним режимом і відновила свою діяльність вже за демократичної України. Сорокарічна заборона перервала зв’язок поколінь, нині все доводиться починати з нуля, адже старовинну церкву (до речі, першу кам’яну в усьому Перечинському районі) забрала православна громада.

Спочатку греко-католики Порошкова молилися у недалекій Свалявці, де була зведена капличка. З 2003 року сільська рада виділила їм колишнє приміщення амбулаторії, яке стояло незадіяне після зведення в селі лікарні. У 2004 році греко-католицька парафія починає будувати свій храм святих Кирила і Мефодія поруч із сільською радою та Будинком культури. П’ять років тривало будівництво, яке громада робила толокою. Пожертви на церкву збирали спільно (до речі, жертвували на Божий дім не тільки греко-католики, але й вірники інших конфесій). Нарешті у 2009 році єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан, який також брав діяльну участь у будівництві, освятив храм, який став окрасою центру села.

00000-63

Проте залишалася проблемою житло для священиків, які через це мусили весь час доїжджати. Тож у 2010 почали зводити великий парафіяльний дім, а в 2015 році його завершили з Божою поміччю.

Вже п’ять років парафіяльним священиком у Порошкові є отець Анатолій Горзов. Молодий, але освічений і діяльний панотець багато уваги приділяє роботі з молоддю. Велику частку громади становить сільська інтелігенція – учителі, лікарі. Гордістю парафії є «золотий голос Закарпаття» Даринка Степанюк, яка нині навчається співу в Києві.

Тут прагнуть не тільки традиційної обрядовості, але й пізнання християнського вчення та життя за його принципами. Тому значну увагу приділяють гармонійному розвитку спільноти. Це і чудовий церковний спів, і спільне вивчення Святого Письма, і спілкування та відпочинок з дітьми. Адже Боже слово має бути присутнє в житті людини не тільки в церкві раз на тиждень, а щодня.

Тим часом з допомогою порошківської громади зведено греко-католицьку церкву в сусідньому селі Тур’я Пасіка та в присілку Мокра. В останньому, до речі, велику допомогу надав місцевий уродженець, відомий закарпатський письменник Юрій Шип, який виділив під будівництво батьківську землю.

Зведення Божих храмів є позитивною ознакою незалежної України. Адже у споживацькому суспільстві, де головна цінність – матеріальні блага, за духовність людей треба боротися. Бо, як сказано мудрими, чого варті всі скарбниці світу, якщо ти загубиш свою душу?

Олександр ГАВРОШ, газета “НЕДІЛЯ”


Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка


One thought on “Закарпатське Порошково – село на перехресті століть (ФОТО)

  1. Роман

    Доброго дня. Шукають свого загиблого на війни родича. В мене є інформація по його похованню.
    Чехословаччина, Порошково. Лист м34-118.гора Широкий Мингуль. Західний скат. 300м.
    Допоможете розшифрувати, якщо це має відношення до вашого села?
    Очевидці стверджують що він загинув у Чехословаччина в 1944 р. На той час Порошків міг належати Словаччині.
    Чекаю відповіді, або дайте якісь контакти того, хто б міг проконсультувати. Дякую.

    Reply

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Loading...