Опубліковано: 21.03.2016. Переглядів: 1282


Чи існував Хустський замок до приходу угорських племен?

кал1-150x150

Мирослав Калинич, громадський активіст

Перехід через Карпати Верецьким перевалом семи угорських племен (108 родів) під проводом старого вождя Альмоша і його сина ( як вважають деякі історики) Арпада у 896 р. (в літописі Нестора 898 р.), їх закріплення у пониззі Тиси та Подунав’ї суттєво вплинули на подальший хід історії краю. Існує версія, що частина угорських племен проникла у Тисо-Дунайську низовину також через Трансільванію.

Здобуття уграми нової батьківщини і стосунки з місцевим населенням було описано угорським хроністом “Анонімом” (ім’я автора невідоме) десь в середині 12 століття у його хроніці “Діяння угрів”. За відсутності інших достовірних джерел праця Аноніма слугувала за основу історичним версіям послідуючих досліджень. Ця хроніка має неоднозначну оцінку істориків, оскільки односторонній виклад не виключає тенденційності і міфологізації. До неї звертався також закарпатський історик першої пол. 19 ст. Михайло Лучкай, автор шеститомної “Історії карпатських русинів”. Слід зауважити, що за відсутності належної джерельної бази, історія Закарпаття періоду 10-11 ст. ще мало досліджена, а це власне не виключає сприйняття окремих, раніше поданих відомостей на рівні вірогідності.

Посилання на хроніки Аноніма а також на інші стародавні літописні і архівні документи робили у свій час дослідники історії Марамороша і Хустщини, зокрема державний прокуратор марамороського комітату Іоанн Товт у своїй “Історії Хустського замку” 1858 р. та чеський дослідник Іоанн Душанек у історичній збірці “Хуст в Марамороші” виданій у 1932 р. (Хустська місцева влада перевидала цю брошуру в 1938 р.). Це чи не єдині популярні видання історії Хустщини та частково Мараморошу від середніх віків і заснування Хуста до нового часу, які слугують основою для викладу її та інтерпретації сучасними істориками.

Повертаючись у 9 століття до факту переходу через Закарпаття угрів, описи Аноніма вказують, що вожді місцевих слов’янських племен захищали свої “гради”. Однак сили були нерівними і їх гради-фортеці Мукач (Мукачів), Боршова (Вари), Унг (Ужгород) були взяті. А князь фортеці Унг на ім’я Лаборець зумів вирватись з оточення, але після погоні за ним був схоплений і страчений. Про Хуст у перебігу тих подій згадки не має. З цього можна зробити висновок що такого, більш-менш важливого опорного пункту або ще не було, або він зважаючи на густозаліснену територію не попав у поле зору угрів, які згідно опису 40 днів стояли біля Мукачева.

Деякі відомості про терени і поселення Марамороша в угорських хроніках починаються з 11 століття. В 10-11 століттях ця територія в латинських грамотах називається “terra nulius” – тобто нічийна земля, недостатньо обжита, покрита густими пралісами.

1185302_508915282623453_638488993251793613_n

Чи був на той час в першій половині 11 ст. на правому березі Тиси Хустський замок? В розумінні кам’яної споруди – не має переконливих історичних джерел, які б це стверджували. Хоч не варто відкидати версії щодо існування тоді якоїсь давньослов’янської дерев’яної захисної будівлі чи-то розбійницького осідка, про що існують народні перекази.

Дещо конкретнішою є версія, яку подав Іоанн Товт (з посиланням на невідомого автора, можливо того ж Аноніма) у згаданій книзі. А саме, що в 1070 р. на Угорщину через Мараморош напав ворог, який був розбитий вождями Гейзою та Ласло (Ладиславом). Згодом, в 1090 році, вже будучи угорським королем, Ласло I (1077-1095) наказав спорудити на горі неподалік місця поразки ворога камінний замок, що згодом дістав назву Хуст (топоніміка цієї назви однозначно не з’ясована). Щодо нападу ворога в 1070 році, то такий історичний факт дійсно мав місце. Поряд з частими нападами на Київську Русь і Візантію, щонайменше три рази племена половців (куманів чи кипчаків, як їх називали в західних джерелах) здійснили великі набіги на Угорщину (в 1070, 1091 і 1094 роках). Відомий також спустошливий похід цих племен з Північного Причорномор’я через все Закарпаття від Марамороша до Ужгорода під проводом хана Кутеска в 1086 році. Тоді фортецю Унгвар половцям взяти не вдалося.

За твердженнями попередніх дослідників Хустський замок “був побудований для захисту кордонів Марамороша і для приборкування переможених русинів”. На час короля Бейли III (1172-1196), нотарем якого був згадуваний Анонім, згідно угорських джерел — він вже був готовий, оскільки ніби-то на замку згодом було знайдено камінь з висіченою на ньому цифрою 1191. Король Емерик IV (1196-1204) прибуваючи у верхньотисянські угіддя на полювання зупинявся вже в Хустському замку. Отже, можемо сьогодні сумніватись, чи однозначно визнавати достовірність приведеного І. Товтом твердження щодо наказу Ласло в 1090 році про спорудження камінної оборонної споруди в Марамороші – Хустського замку, але іншого більш-менш конкретного посилання не маємо. Щоправда, Михайло Грушевський у другому томі своєї “Історії України – Руси” подаючи на основі документів 13 століття перелік основних замків Закарпаття (Угорської Руси), щодо Хустського замку зазначав, що — “Густ над Тисою пізніші письменники кладуть ще на 11 в”. Та незаперечним є те, що саме з закладкою замку починається відлік часу заснування власне міста Хуста (не відкидаючи можливості існування до того якогось первинного поселення). А також те, що саме Ласло започаткував, а його наступники продовжили впровадження на новозахоплених територіях законів, які санкціонували підкорення феодалами вільних ще на той час общинників і створення доміній – великих земельних володінь (а одночасно і територіальних одиниць) з поселеннями залежних селян. Ці домінії передавались і дарувались верховною владою служилій і місцевій знаті. Та хто б не був ініціатором спорудження Хустського замку – чи то місцевий слов’янський, чи угорський феодал, чи навіть сам король – ці “панські гнізда” зводились за рахунок експлуатації місцевого люду. Поневолений народ у міхах виносив каміння на вершину гори, що височить на 170 метрів від свого підніжжя. За переказами понадвіковий період будівництва замку супроводжувався безоплатною повинністю, яка поширювалась не тільки на чоловіків, а й на жінок та дітей і тривала для кожного місцевого жителя понад десять років. Після зведення першооснови замку, можливо комбінованої з каменю та дерева, споруда у подальшому неодноразово добудовувалась, зростала і укріплювалась.

Мирослав Калинич

One thought on “Чи існував Хустський замок до приходу угорських племен?

  1. Мирослав Калинич

    Діл, Городилово. Чертеж- (поділено-загорода-черта) — границя великоморавської держави і болгарського ханства- 9 ст. А на сторожі -Хустський замок-укріплення.

    Перші відомості про славян у самій східній частині сьогоднішньої Підкарпатської Русі знаходимо у фульдських літописах, в яких говориться за 892 рік, що німецький король відправив окремих послів до болгар з проханням, щоби мораванам, його ворогам, не посилали із Марамороша солі. (Душанек)

    Reply

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Loading...