Опубліковано: 03.08.2020. Переглядів: 71


Широка громадськість звернулась до керівництва держави щодо збереження первозданності закарпатської Боржави

Звернення до керівництва країни та провідних відомств щодо порятунку полонини Боржави підписали десятки представників громадськості, екологічних, наукових та природозахисних спільнот, а також Всеукраїнського громадського руху «Save Borzhava».

Як повідомлялося раніше, в Офісі Президета презентували проєкт створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру «Боржава».

З цього приводу з оглядунанеобхідність збереження первозданності виду Боржави широка громадськість висловила стурбованість окремими намірами створення тут масштабного курорту. Відповідне звернення до керівництва держави та профільних міністерств підписали десятки активних представників громадськості.

Президентові України

Міністрові захисту довкілля та природних ресурсів України

Міністрові молоді та спорту України

Міністрові розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Звернення щодо захисту Карпатського хребта, міжнародної природоохоронної території – Полонини Боржава від планів зведення на ній гірськолижних курортів, високогірних спортивно-туристичних кластерів, вітрових електростанцій та інших об’єктів, які можуть знищити природні екосистеми та зруйнувати природу цього гірського краю.

Полонина Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою, розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області, оточений заповідними територіями, давній гірський хребет з крутими схилами та слідами зледенінь. Довжина масиву близько 30 км, пересічна ширина 3—4 км (місцями до 10 км і більше), максимальна висота 1681 м (гора Стій).

Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової мережі Європи, затвердженим Постійним комітетом Бернської Конвенції, що є частиною екологічної мережі Українських Карпат. На цій території науковцями виявлено 94 види птахів, серед них 8 видів, занесених до Червоної книги України, 9 видів рукокрилих, 21 вид судинних рослин, занесених до Червоної книги України та 22 види безхребетних тварин. Через Полонину Боржава проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством, зокрема: журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, луня очеретяного, скопи, шуліки чорного, підорлика малого, підорлика великого. 25.09.2018 р., в рамках осінньої міграції, по всій Європі спостерігався масовий проліт журавлів сірих, що прямують до місць зимівлі. Цього дня був зафіксований також і масовий проліт журавля сірого через Полонину Боржава, загалом там у цей день було спостережено близько 3000 журавлів у понад 30-ти зграях.

На схилах Боржави збереглися унікальні старовікові ліси та праліси, що сповільнюють розвиток «спалахуючих» повеней для річок басейну Тиси, зокрема Боржави, Латориці, Репінки та інших, які відомі своєю раптовістю та значним об’ємом затоплення населених пунктів у Закарпатській області. Схили Боржави відрізняються своєю крутизною від прилеглих гір. Є ризик підсилення цього типу повеней (а відповідно загрози для населених пунктів) у разі вирубування приполонинних лісів.

Території покриті старовіковими лісами та пралісами на відрогах полонини Боржава становлять зараз біля 4000 га. Це один серед найбільших територій концентрації цього типу лісів в Україні. Лише третина цих лісів знаходиться зараз у межах ефективної охорони. Це місця, де часто можна побачити сліди бурого ведмедя, рисі, вовка та лісового кота. Унікальність цих теренів важко переоцінити.

Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані 8 територій природно-заповідного фонду України. Кожен із зазначених об’єктів природно-заповідного фонду створений з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори та фауни.

Також, тут розташована проектована територія природно-заповідного фонду України, щодо якої прийняті рішення про резервування її під заповідання: це – проектований національний природний парк «Ждимир» площею 21 600 га (рішення Закарпатської обласної ради No 695 від 26 грудня 2003 р. , яким затверджена Програма перспективного розвитку заповідної справи та екологічної мережі у Закарпатській області на 2006—2020 рр.). До Закарпатської облдержадміністрації подано обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Зелениця».

Створення гірськолижного курорту та його інфраструктури на Полонині Боржава є діяльністю, не сумісною із режимом існуючих об’єктів природно-заповідного фонду та знищить місця існування рідкісних, зникаючих та ендемічних видів тварин і рослин.

Зведення високогірних спортивно-туристичних кластерів, гірськолижних курортів та інших видів масштабних об’єктів на території Полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, грунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі), що є підставами визначити таку діяльність недопустимою.

Просимо розглянути іншу територіальну та проектну альтернативу на територіях, які розташовані поза межами природоохоронних територій, оскільки вплив на довкілля у запропонованому місці здійснення діяльності буде значним, який не можна буде усунути, зменшити чи компенсувати. Рекомендуємо розглянути як альтернативу території ряду депресивних лижних курортів та населених пунктів, інвестування у які зможуть покращити життя людей у гірських громадах.

— Олена Кравченко, директор, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ)

— Богдан Проць, к.б.н., керівник, Громадська організація «Дунайсько-Карпатська Програма», Дунайсько-Карпатська Програма / Danube-Carpathian Programme

Остап Єднак, член правління, АНТС

Дмитро Скрильніков, керівник, Анатолій Павелко, Громадська організація «Бюро екологічних розслідувань» Бюро екологічних розслідувань / Bureau of Environmental Investigation

Наталія Урсатій

Березівський міський ЦДЮТ Одеська область

Галина Гузь

Луганский природний заповідник НАНУ

Мокрицький Павло, турклуб «Поліське джерело», м.Житомир

Сватюк Наталія, ІЕФ НАНУ

Дарія Ширяєва, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ

Ірина Шпаківська, Інститут екології Карпат НАН України

Десятнікова Марія Олександрівна

Альона Варуха, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Телев’як Оксана, ТОВ «ФПГ»

Роман Роман, громадянин України

Дячук Марія, ГО «Екодія»

Юлія Спінова, Національний униіверситет «Києво-Могилянська академія», UNCG

Андрій Бокотей, Державний природознавчий музей НАН України

Приєднатися до звернення можна через гуглформу https://forms.gle/KA6WPqoNrX7uiAa48


Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Loading...