Опубліковано: 25.06.2020. Переглядів: 157


Тепер у лікарнях рахунки пацієнтам виставляють офіційно!

У яких випадках за консультацію лікаря у державній лікарні треба платити, а у яких можна не платити навіть у приватних центрах.

Українці, яким останнім часом доводилось звертати­ся до лікарень, кажуть: там почали виставляти рахунки на оплату.

І хоча люди постійно скаржились на корупцію в медзакладах, платити офі­ційно виявились морально не готові. Крім того, пацієнти не розуміють, які медичні послу­ги для них безкоштовні, а за які тепер доведеться платити. Допис львів’янки на сторін­ці «Гаряча лінія міста» про рахунок на 215 грн від лікарні швидкої допомоги за те, що чоловікові витягли скал­ку з ока, зібрав понад шість сотень коментарів. Частина клянуть медреформу і кажуть, що медицина має бути без­коштовна. Інші кажуть: краще платити офіційно, ніж у кише­ню лікарю. Дехто з тих, хто мав нещастя останнім часом потрапити до лікарні швидкої допомоги, пишуть, що там нарешті не просять грошей за плівку для рентгену і «навіть шприци є». То що ж змінилось у медзакладах з так званою медреформою?

Те, що можна вилікувати у сімейного безкоштовно, у лікарні буде платним

Основне нововведення у тому, що усі послуги, які надає медичний заклад, тепер ма­ють чітко визначену вартість. Але за більшість з них платить не пацієнт, а Національна служ­ба здоров’я (НСЗУ) у рамках так званого гарантованого пакета. Тобто якщо у вас виникли про­блеми зі здоров’ям, ви маєте насамперед піти до сімейного лікарня. Він або призначає ліку­вання самостійно, або дає елек­тронне скерування до профіль­ного спеціаліста чи на додаткові обстеження. З таким скеруван­ням обстеження мають бути безкоштовні. Не треба платити і за невідкладну допомогу.

«Невідкладна допомога — це ті стани, які загрожують жит­тю та здоров’ю. Якщо у людини сильно підвищився тиск, вона викликає „швидку“ і лягає в лі­карню, то така допомога буде для неї безкоштовною. Якщо є скерування від сімейного ліка­ря і людина лягає до нас у ста­ціонар, тоді це безкоштовно, — каже головний економіст КНП Клінічна лікарня швидкої ме­дичної допомоги Лариса Го­рак. — Коли у нас відкриють ам­булаторію, то амбулаторні хворі також зможуть за скеруванням сімейного чи лікуючого лікаря обслуговуватись у нас безко­штовно в порядку черги. Поки у нас немає амбулаторії, за ам­булаторних хворих НСЗУ нам не заплатить. Тому поки що для та­ких пацієнтів консультації наших лікарів платні. Але сімейний лі­кар має розповісти пацієнту, у яких закладах вони будуть без­коштовні. Щодо випадку, про який писали на „гарячу лінію“, то я спілкувалась з цією жінкою. Ситуація така: чоловік звернув­ся в лікарню швидкої допомоги, бо йому потрапила скалка в око. Черговий лікар йому пояснив, що це буде безкоштовно, якщо він ляже в лікарню на один день — ми оформимо історію хворо­би, і НСЗУ відшкодує нам за цей випадок. Він не погодився, вирі­шивши, що краще заплатити са­мому і йти додому».

За словами Лариси Володи­мирівни, невідкладні випадки бувають різними, тож часом на­віть медики відразу не можуть визначитись, потрібна людині госпіталізація чи ні. Це так звана жовта зона. До неї відносять па­цієнтів, за якими потрібне спо­стереження до 24 годин, аби ви­значити, потрібна їм подальша госпіталізація чи ні. Для них теж послуги безкоштовні, але вони повинні лягти у лікарню бодай на один день.

Лариса Горак каже, зараз дуже багато послуг, у тому чис­лі й діагностичних, люди мо­жуть отримати безкоштовно. Наприклад, УЗД. Але проблема в тому, що сімейні лікарі не за­вжди це пояснюють пацієнтам. Раніше, коли ми звертались до сімейного лікаря, він переваж­но просто писав на папері (час­то на бланку приватної лабора­торії), які аналізи чи обстеження треба зробити. Або й усно реко­мендував. Тепер він має офор­мити е-скерування на консуль­тацію чи обстеження, тоді за цю послугу платитиме НСЗУ. Чимало приватних медичних центрів уже мають договори з НСЗУ. Відтак ті послуги, що вхо­дять до програми медичних га­рантій, і там можуть бути без­коштовними для пацієнта з е-скеруванням. Однак часто сі­мейні лікарні за звичкою пишуть скерування лише на папері. Та й сама електронна система поки що працює не бездоганно. А без е-скерування доведеться пла­тити з власної кишені.

Друга проблема у тому, що люди часто взагалі не хочуть йти в поліклініку, а звертаються пря­мо до лікарні. Чимало українців досі не підписали декларації з сімейним лікарем (хоча минуло уже два роки).

«Якщо це послуга, яку може надати сімейний лікар, але лю­дина звертається безпосеред­ньо в лікарню, тоді вона платна. Наприклад, піднялась темпе­ратура чи розболілась голова. Адже ви маєте декларацію з сі­мейним лікарем, і саме сімей­ний лікар отримує гроші за цього пацієнта. Тому ми пояс­нюємо: або спочатку йдіть до сі­мейного лікарня, або оплачуйте послугу», — каже Лариса Воло­димирівна.

У дитячих медичних закладах правила такі ж: ургентні випадки та ті, що за скеруванням від сі­мейного лікаря, безкоштовно, всі решта — платні.

Якщо дитина вдарилась кілька днів тому, то це не невідкладний випадок

«Плановий хворий повинен мати скерування від сімейного лі­каря. Якщо таке скерування є, то огляд хворого та всі решта про­цедури проводяться безкоштов­но. Їх оплачує Національна служба здоров’я. Але якщо батькам за­хотілось, щоб дитину подивився якийсь „-олог“, то можна це здій­снити двома шляхами. Або піти до сімейного за скеруванням, або оплачувати консультацію — офі­ційно, через термінал, та спілку­ватись з тим лікарем, який вам подобається, — каже головний лі­кар Львівської міської дитячої клінічної лікарні Дмитро Квіт. — Часом буває, людина приходить і каже: треба зробити рентген. Пи­таю, хто вас скерував? Ніхто, я сам вирішив. Тоді питаю, а чому ви вирішили, що треба саме рент­ген, а не, наприклад, спинномоз­кову пункцію? Думати, які обсте­ження потрібні, має ваш сімейний лікар. Йому за це платять. Але за процедуру, яку ви хочете, прошу сплатити в касу, бо НСЗУ за неї не заплатить. А ресурс лікарні ви­трачається: це і електроенергія, і плівка, і техніка».

За словами Дмитра Квіта, на­віть на вихідних можна отрима­ти скерування — у поліклініці чер­гує сімейний лікар. Але якщо у дитини висока температура, су­доми або вона травмувалась за кілька годин до звернення до лі­карні — усе це невідкладні стани, і допомога надається безкоштов­но. При цьому не має значення, чи дитину до лікарні привезла ка­рета швидкої допомоги, чи бать­ки власним авто. До речі, якщо дитину вкусив кліщ (зараз це ак­туально), то це також вважаєть­ся невідкладним випадком. Але якщо дитина травмувалась за кілька днів до звернення, тоді це не невідкладний випадок. І щоб консультація травматолога була безкоштовною для пацієнта, по­трібне скерування від сімейного.

«Сьогодні нам доповідали: о десятій вечора приїхали батьки з дитиною, бо вона два тижні тому вдарилась у коліно. І через два тижні вони вирішили таки прокон­сультуватись з травматологом. Це вже не є невідкладний стан, — каже Дмитро Квіт. — Під час епі­демії коронавірусу не так поміт­но, але зазвичай ми маємо вели­чезний наплив людей у суботу та неділю. Особливо у неділю після церкви, коли родичі згадують на­решті, що у них є хворі діти, тож ідуть в лікарню послухатись. Але слухатись вони мають у сімейно­го лікаря. Часто люди зізнаються, що йдуть на консультацію у лікар­ню, аби перевірити свого сімей­ного лікаря. Коли пацієнти зро­зуміють, що основний комутатор і порадник сімейний лікар, то звернень, за які доведеться пла­тити, буде дуже мало».

У лікарні швидкої допомоги кажуть: тарифи, за якими НСЗУ розраховується з ними за нада­ні послуги, не завжди покрива­ють вартість тих послуг. Відтак саме платні послуги дають лі­карні додатковий ресурс. У тому числі йдуть на зарплату лікарям. «Лікар, який сім років провчив­ся, аби опанувати професію, не може отримувати шість тисяч гривень на місяць. Поки що та­рифний оклад лікарів не змінив­ся, але ми намагаємось дати їм бодай якусь премію. Як на мене, доречно було б, як і на первин­ній ланці, прив’язати зарпла­ту лікаря до кількості пацієнтів, яких він приймає».

Не задоволені тарифами і у лі­карні на Орлика. «Коштів виста­чає на зарплату медиків (її тро­хи підняли, але не настільки, як на первинній ланці), на медика­менти, на найнагальніші потре­би лікарні — обслуговування тех­ніки, пожежну безпеку тощо. На харчування пацієнтів передба­чено приблизно 17 грн на добу. Про кошти на розвиток не йдеть­ся. У тій угоді, яку ми уклали, є визначена одна сума за послугу, а в додатку до угоди, у зв’язку з обмеженим фінансуванням, вво­диться знижувальний коефіцієнт від 0,6 до 0,8. Тобто платять мен­ше навіть від і так занижених та­рифів. З 1 липня обіцяють підня­ти оплату за послуги, побачимо, — каже Дмитро Квіт. — Що склад­ніший хворий, то більше коштів йде на його лікування. Найвищий тариф — за виходжування недо­ношеної дитини. Це приблизно 80−90 тисяч гривень. Але це що­найменше місяць лікування і ве­ликий матеріальний ресурс. Цей тариф є більш-менш рентабель­ним, тож зарплату лікарям, які виходжують недоношених малю­ків, вдалось дещо підняти. Зараз йде до того, що зарплата ліка­ря залежатиме від кількості кон­сультацій. Уже почалась дифе­ренціація зарплат по відділеннях — де більше хворих, там трош­ки більші зарплати. Але є струк­тури, які, мабуть, найближчим часом будуть ліквідовуватись, оскільки там мало хворих».

Зіновія Воронович, ВЗ


Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Loading...