Опубліковано: 22.11.2019. Переглядів: 817


Вісь Москва-Будапешт: як Угорщина продовжує політику Кремля на Закарпатті

4 червня 1920 року між країнами-переможницями в Першій світовій війні та переможеною Угорською республікою(як наступницею Австро-Угорської імперії) з іншої був підписаний Тріанонський мирний договір. Друга частина договору описувала кордони Угорщини з сусідніми країнами.

Умови були шокуючими як для влади так і для населення молодої республіки: фактично дві третини територій, котрі угорці вважали своїми історичними землями були передані іншим державам. Зокрема за умовами договору Підкарпатську Русь(Закарпаття) було передано Чехословаччині, Трансильванія та східний Банат — Королівству Ромунія, Воєводина та західний Банат — Королівству Сербів, Хорватів і Словенців, Бургенлягнд — Австрійській республіці. Наслідками цього договору стали сильні ревізіоністські настрої в угорському суспільстві в період між двома світовими війнами, що, в свою чергу вилилося в напружені відносини Угорщини з сусідами та її участь у Другій світовій війні на боці країн Осі. Сота річниця Тріанонського договору є безумовно знаковою подією у угорських правих. І з метою мобілізації електорату та задоволення політичних своїх амбіцій керівництвом Угорщини створено спеціальний відділ Trianon-100, основною функцією якого є проведення “антирумунської, антиукраїнської та антисловацької пропаганди”. Мета відділу — сформувати проугорську міжнародну суспільну думку в контексті нібито не справедливого укладання щодо Угорщини Тріанонського договору (1920 рік). Парламент Угорщини у червні 2019 року уже визнав наступний рік роком національної єдності з відзначення 100-ї річниці Тріанонського договору. Якщо розглядати такі дії в купі з проросійською риторикою офіційного Будапешту, то можна прийти до висновку, що Будапешт є союзником Росії в розхитуванні суспільно-політичної ситуації в Україні. Оскільки угорська влада послідовно працює для посилення своїх позицій на територіях, котрі вже 100 років як належать іншим державам, то можна прийти до висновку, що праві угорські політики мріють також “повернути” раніше втрачені території. І тут ласим для реваншистів шматком є українське Закарпаття.

У 2018 році угорськими пропагандистами масово розповсюджувались тези антирумунського характеру стосовно історичної несправедливості в результаті укладання Тріанонського договору. Так, на англо- та іспаномовних ресурсах розміщувалась інформація про те, що румунська історія — це історія тільки сучасного часу, що румуни є тим народом, у якого відсутня історія, що термін «валах» не є синонімом до слова «румун», що Ардял (румунська назва Трансильванії) — це не Румунія, оскільки знаходиться у складі Румунії менше 100 років і має більш стійкі історичні зв’язки з Будапештом, ніж з Бухарестом. Що угорці цивілізували увесь Карпатський басейн, а трансильванці на справді не бажали об’єднання з Румунією.

Кінцевою метою угорської політики іредентизму(термін, що означає об’єднання нації в рамках однієї держави) щодо України є створення угорського анклаву на території України. В Угорщині є радикально налаштовані націоналістичні партії, які давно закликають до відновлення «Великої Угорщини» і повернення територій сусідніх держав з угорським населенням. Угорські претензії до України одразу розпочалися після початку російської агресії на Донбасі.

Також під час російської агресії угорський прем’єр-міністр та лидер право-центристської партії Фідес(Угорський громадянських союз) Віктор Орбан висловився стосовно суверенних форм захисту і гарантій прав угорської національної меншини в Україні, зокрема в контексті подвійного громадянства та «колективних прав» на «автономію». Також Орбан неодноразово виступав за зняття санкцій з Росії за незаконну анексію Криму.

Реваншистські заяви частини угорських політиків стосовно втрати територій після Тріанонської угоди, часто нагадують заяви російського політикуму стосовно втрати території підконтрольних Москві після розпаду СРСР. Тому не дивно, що офіційний Будапешт на чолі з право-центристським Орбаном легко знаходить спільну мову з Кремлем.

Ця «спільна мова» знаходить своє вираження в політиці Угорщини стосовно Закарпаття. Як вже було сказано офіційний Будапешт виступає за створення національної автономії угорців в найзахіднішій області а також проводить роботу стосовно посилення свого впливу на цю нацменшину.

Зокрема у липні 2019 року ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» напередодні українських виборів до Верховної Ради на передовій сторінці газети “Kárpátalja” опублікувало під лозунгом «Угорець, вставай!» карту Угорщини з районами Закарпатської області в її складі. Розповсюдження друкованих матеріалів з таким зображенням стали публічними закликами до зміни меж території або державного кордону України. Крім цього міністр закордонних справ Угорщини П. Сійярто не санкціоновано відвідував Закарпатську область, агітуючи за проугорських кандидатів на мажоритарці, таким чином, втручаючись у внутрішні справи України.

Показовою також стала купівля угорцями за кошти Будапешту 50% акцій закарпатського телеканалу “21 Ужгород”. При цьому мовлення відбувається не тільки для угорськомовного, а й для україномовного глядача. До цього угорці відкрили декілька україномовних друкованих видань та запускали їх відповідні офіційні сторінки у мережі Інтернет.

Схожа ситуація складалась і у міжвоєнні роки, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. Тоді Будапешт таємно утримував закарпатських політиків і пресу, які повинні були формувати громадську думку, прихильну до Угорщини, аби в потрібний момент Закарпаття повернулося до Угорщини. Зрештою, так і сталося у 1938-1939-х роках.

Взагалі ситуація, яка склалась в українсько-угорських відносинах за останні роки, характеризується активною, наступальною позицією Угорщини, яка не лише не уникає протистояння та гострих кутів у взаєминах між державами, але й активно провокує їх. То угорці активно вивішували свої державні прапори на українських місцевих органах влади, то критикували український закон “про функціонування мови”, то Угорщині вже терміново знадобився окремий “угорський” виборчий округ в Україні.

Такі іредентистські настрої повністю відповідають інтересам Кремля, котрий через російські спецслужби та підтримку правих та ультраправих партій в країнах Європейського союзу намагається посилити свій вплив Європі та домогтися вирішення «українського питання» на вигідних для себе умовах.

В Угорщині дезінформація від російських спецслужб часто з’являється в національних медіа, зокрема, в державних або контрольованих урядом. Угорські медіа цитують політиків РФ, транслюють російські новини та навіть посилаються на інформацію від так званих «Л/ДНР». Контент, який висвітлюється, орієнтований саме на угорську аудиторію. При цьому антиміграційні, антинатовські, антиамериканські меседжі займають вагому частку в дезінформаційних кампаніях.

Росія намагається дестабілізувати ситуацію в Закарпатті ще на початку реалізації проекта «Новоросія». Ще в 2014 російські прокремлівські журналісти відвідали регіон знімаючи сюжети в яких піднімалася так звана «русинська тема». Також в російських ЗМІ згадувалися особи, котрі позиціонували себе як лідери русинської нацменшини в Україні. Мова йде про так званого «прем’єр-міністра Республіки Підкарпатська Русь» Петра Гецко, котрий відвідував анексований Крим та непідконтрольні території Донбасу. Також Гецко зустрічався з лідерами терористичних організації ДНР та ЛНР. Однак після провалу «русинського сценарію» спецслужби РФ вирішили дестабілізувати ситуацію в Закарпатському регіоні підігріваючи апетити Будапешта.

Угорську “м’яку” експансію на Закарпатті видно неозброєним оком. Щомісяця стає відомий новий факт, який декларує їхню вагому присутність в різних сферах життєдіяльності. Шляхом фінансування освітніх та культурних центрів Закарпатської області, а також надання безповоротної фінансової допомоги з державного бюджету та бюджету таких громадських організацій як “Еган Еде”, проти якої в Україні порушено справу за сепаратизм, на території Закарпатської області створюється автономна система освіти, яку сміливо можна вважати альтернативою українській.

Антиукраїнська пропаганда угорських політиків посилилася в 2019 році після прийняття Верховною Радою України закону щодо посилення ролі української мови в освіті. Однак, освітній закон не є причиною змін у ставленні Угорщини до України. Сьогодні в Закарпатській області діє понад 50 шкіл з угорською мовою викладання. За незалежності України почали працювати два вищі навчальні заклади з угорською мовою навчання — в Берегові та Ужгороді. Можливості навчатися угорською мовою на Закарпатті, у порівнянні з радянськими часами, тільки зросли.

Також сприяння Будапешта інтересам Кремля проявляє себе в тому, що Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна — НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які проживають на території України у зв’язку із прийняттям Верховною Радою закону про «функціонування української мови». З боку угорської влади постійно лунають заяви про створення автономії на Закарпатті. Угорщина дуже часто діє «як агент Кремля на західному фронті проти України». Антиукраїнські заяви Будапешту інколи часто корелюються з візитами угорських лідерів до Москви чи зустрічами з російськими візаві. Пояснюючи свої кроки найближчому оточенню, Орбан зазначав, що він будує тісніші відносини з Росією, щоб зміцнити позиції Угорщини на міжнародному рівні. Він був позитивно вражений моделлю управління В.Путіна, в якій бізнес-еліта залежить виключно від російського лідера. Згодом, Орбан сам почав будувати схожу модель в Угорщині, відходячи від демократичних стандартів, встановивши “державний” контроль за незалежними ЗМІ, придушивши інакомислення.

Угорська сторона використовує ті ж самі елементи стратегії РФ, які офіційний Кремль використовував протягом тривалого часу в АР Крим та східних областях України. Будапешт посилену увагу приділяє демонстрації турботи щодо потреб “зарубіжних співвітчизників”, розвитку структур політичної присутності в регіоні, розвитку самосвідомості угорської меншини, формування системи освіти етносу, науковому “обґрунтуванню історичної приналежності” Закарпаття до Угорщини.

Різка дипломатична реакція Будапешта по захисту прав угорської національної меншини Закарпаття використовується Російською Федерацією для дестабілізації України за етнічною ознакою та географічним розривом Схід-Захід. Як свідчать результати розслідування нападів на офіс Товариства угорської культури Закарпаття, дані злочини є запланованими акціями Росії, метою яких є створення штучних умов до подальшого загострення обстановки у Закарпатській області та звинувачень України у неможливості забезпечити безпеку своїх громадян, які належать до національних меншин.

Вказані заходи супроводжуються проросійськими висловлюваннями представників угорських політичних кіл щодо доцільності розширення прав етнічних угорців в Україні. Така тенденція координується та активно використовується російськими спецслужбами у проведенні цілеспрямованих інформаційних кампаній, направлених на дискредитацію відносин України з державами-членами ЄС та блоку НАТО, розпалювання міжнаціональної та міждержавної ворожнечі, а також створення інформаційного фону щодо загрози утворення нових осередків сепаратизму в Україні та Румунії. Так, Будапешт постійно вносить в румунський парламент через підконтрольний Демократичний союз угорців Румунії законодавчі ініціативи щодо надання автономного статусу окремим регіонам країни за етнічним принципом.

Враховуючи вище написане, можна зробити висновок, що Орбан буде і надалі “розхитувати човна” на Закарпатті при цьому копіюючи методику Кремля. Тож в майбутньому не виключено нових антиукраїнських заяв з боку Будапешта та нових спроб угорських правих сил зробити на Закарпатті передумови для створення «угорської весни». Хіба що влада у наших сусідів зміниться і на місце євроскептика Орбана прийде ліберальний політик проєвропейського толку.

Ігор Михайлович


Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка


2 thoughts on “Вісь Москва-Будапешт: як Угорщина продовжує політику Кремля на Закарпатті

  1. Петро Сергійович

    Сі мадяри , не би допомогти та пудтримати лем би свуй інтерес прислідувати!

    Reply
  2. Sándor

    Сьогодні вже ні для кого не секрет, що основний акцент приведення в дію «Плану повернення земель до складу Великої Угорщини» робиться на тому, що в Угорщині — національний уряд, зміцнюючи духовну спадщину закарпатських українців, намагається змінити українців духовно, щов вони відчували себе справжніми угорцями, а не тільки отримували паспорти. Тому Міністерство людських ресурсів, 24/7 працює над збереженням угорської мови, угорської культури, традицій щоб всі наступні покоління отримали духовну спадщину «чужого народу» як власну.

    Reply

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Loading...