Опубліковано: 12.11.2019. Переглядів: 124


Безглуздість і злочинність знищення Боржавських полонин гігантськими вітряками

Навколо екологічно, економічно і соціально згубного проекту забудови Боржавських полонин 34-ма 150 метровими вітряками в соціальних мережах і медіа понад два роки тривають непримиримі й гострі суперечки та дискусії між об’єднаною громадськістю України та проштовхувачами і лобістами масштабної вітроелектростанції на 120 МВт, котрі вперто не згоджуються на пропозицію експертів і громадськості перемістити проект у низькогір’я.

Громадськість України і Закарпаття зокрема вважає безглуздою саму ідею проекту вітроелектростанції (ВЕС) на гірському хребті Боржавських полонин унаслідок порушень десятків екологічних, просторово-планувальних і природоохоронних законів та міжнародно-правових зобов’язань України, створення бар’єрів для розвитку туристично-рекреаційної сфери трьох гірських районів краю.

Нехай істину щодо забудови вітряками Боржавських полонин встановлює суд

Між тим, уповноважені регіональні й центральні владні інституції, незважаючи на очевидні порушення державних інтересів та купу інших порушень законів України і ратифікованих державою міжнародно-правових природоохоронних актів, уже прийняли кілька ключових дозвільних рішень на користь забудовника ВЕС. Шлях до «узаконеного» знищення Боржавських полонин через забудову вітряками в ланцюжку рішень «висновок ОДА — дозвіл київського ДАБІ» тепер формально відкрито. І це при тому, що більшість уже нинішніх керівників та регіональних інституцій влади начебто висловлюються загалом проти ВЕС саме на гірському масиві або ж публічно «глибоко стурбовані» долею Боржавських полонин, не забуваючи і про реверанси в бік «інвестора». Передбачаючи такий хід подій, учасником коаліції громадських організацій і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття — ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» — завчасно подано два судові позови. Один із них — на скасування одіозного позитивного висновку департаменту екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА у березні 2019 р. стосовно одіозного звіту з оцінки впливу на довкілля проекту ВЕС на Боржавських полонинах. Неправдиві й підтасовані дані, суцільні компіляції, тотальне нехтування запитами і зауваженнями громадськості, порушення процедур громадського обговорення — далеко неповний перелік виявлених науковцями і експертами ймовірних порушень Закону «Про оцінку впливу на довкілля», кожне з яких уже не давало право на позитивний висновок щодо звіту з ОВД уповноваженого регіонального органу ОДА. Про це заявляють не лише позивач — Інститут «Ноосфера», а й десятки профільних наукових організацій і експертів та громадських екологічних об’єднань із усієї України, частина з яких беруть участь у судовому процесі.

Втім, нехай істину встановлює суд, перше засідання якого по суті справи відбудеться уже зовсім скоро. Парадоксальним і скандальним в усій цій історії є те, що вже перші й усі наступні кроки до реалізації приватно-бізнесового «зеленотарифного» проекту ВЕС на Боржавських полонинах райдержадміністраціями Воловецького і Свалявського районів у 2017 р. здійснено з грубими порушеннями не тільки національного екологічного й планувального законодавства та природоохоронних міжнародно-правових зобов’язань України, а й інтересів держави щодо території Боржавських полонин. Зокрема, мова йде про функціональне призначення території Боржавських полонин у чинній Схемі планування території Закарпаття виключно для рекреаційно-туристичних та природоохоронних цілей відповідно до ще й з міжнародно-правовими зобов’язаннями України щодо Карпатського мегарегіону, а не для промислового виробітку в горах електроенергії. І цьому факту порушення інтересів держави — не лише інтересів громад і громадськості, а й загалом держави, порушених державними чиновниками (!) — влітку 2019 р. присвячене навіть окреме розпорядження в. о. голови ОДА. І стосується воно дозволів на розробку й затвердження детальних планів гірських територій під ВЕС на Боржавських полонинах у Свалявському і Воловецькому районах. Щодо цієї «передісторії» 2017 року нині проводиться окрема громадська антикорупційна експертиза, цілком достойна уваги НАБУ. Чому всіма цими протиправними фактами, визнаними самою регіональною владою, досі не зайнялися правоохоронні органи, і чому інтереси держави щодо Боржавських полонин захищає громадськість, а не уповноважені державні чиновники і правоохоронці, залишається загадкою. За кадром перебуває (поки що) і роль колишнього керівництва ОДА в імовірному нещадному тиску на департамент екології і природних ресурсів ОДА, посадові особи якого не витримали тиску і підписали оскаржуваний нині громадськістю в суді позитивний висновок щодо звіту з ОВД.

Чому інтереси держави щодо Боржавських полонин захищає громадськість

Тепер про безглуздість самої ідеї знищення Боржавських полонин вітряками. На жаль, нерідко від цілком освічених та інтелектуально обізнаних людей можна почути фразу: «А що поганого у вітряках на Боржавських полонинах? Хай би собі крутилися і виробляли альтернативну електроенергію замість теплоелектростанцій, які прискорюють негативні зміни клімату». Власне, саме на таку пасивну більшість і позицію й розраховують проштовхувачі і лобісти проекту ВЕС на Боржавських полонинах. На запитання, чому ВЕС не можна розмістити на природно менш цінних і не таких ранимих територіях низькогір’я, вони вже цинічно наводять лише аргументи вигоди і швидшої окупності проекту за рахунок того, що у високогір’ї вдвічі сильніше й частіше дме вітер, а у найближчому до полонини Воловці вже є підстанція для приймання виробленої вітряками електроенергії.

Всі інші очевидні й прогнозовані екологічні й природоохоронні, економічні й соціальні проблеми, які виникають від масштабної забудови Боржавських полонин вітряками, для них мають одну відповідь: «Екологічний вплив буде мінімальним, туризм зростатиме через цікавість до вітряків (!). А купка незадоволених громадських активістів намагаються «ствердитися» через огульну кампанію протидії інвест-проекту, що стане «локомотивом економічного розвитку Воловеччини».

А тепер правда і низка запитань про компоненти безглуздості самої ідеї знищення Боржавських полонин вітряками виключно заради того, щоб наші з вами, платників податків гроші перетікали у приватні кишені як «зелений тариф». Чому власне заради цього потрібно масштабно, у тисячі тонн бетону і десятки кілометрів доріг і кабелів забудувати вершини центрального, протяжністю у 50 км полонинського хребта Закарпаття з унікальною гірською природою в оточенні 3-х природоохоронних заказників і перспективами ще кількох нових об’єктів природно-заповідного фонду? Чому заради ВЕС треба грубо порушити національне законодавство і міжнародно-правові угоди України щодо: збереження гірських ландшафтів у Карпатах, охорони і збереження біорізноманіття та міжнародної, національної і регіональної екологічної мережі? Чи, можливо, 34 вітряки розмірами у п’яту частину середньої висоти гірського хребта грубо не спотворюють один з найгарніших полонинських хребтів Закарпаття, що є його візиткою?!

Боржавські полонини поки що цілісний гірський масив

Чому проект ВЕС має позбавляти майбутнього і пріоритетного рекреаційно-туристичного напрямку розвитку громади Міжгірського, Свалявського і Воловецького районів, адже насправді десятки і сотні тисяч туристів, лижників і парапланеристів щороку приїздять сюди заради автентичної природи, мальовничих і незайманих гірських ландшафтів та краєвидів? При цьому Боржавські полонини є цілісним і поки що неспотвореним гірським масивом Закарпаття, доля якого разом з ВЕС стане проблемною і невизначеною. Заради чого ми повинні нині зрадити минулі й майбутні покоління закарпатців, дозволивши наймасштабніший екологічно згубний проект колоніальної економіки в історію краю? Уже попередні порівняльні розрахунки фахівців показують, що економічний ефект від розвитку рекреаційно-туристичної сфери субрегіону Боржавських полонин у сотні разів (!) перевищує обіцяні вигоди для громад від проекту ВЕС!

Ініціаторам і лобістам проекту ВЕС екологічна і наукова громадськість Закарпаття і України загалом від самого початку неодноразово радила звернути увагу на всі ці та інші компоненти безглуздості самої ідеї будівництва ВЕС на гірському масиві Боржавських полонин.

Ми готові навіть безкоштовно допомогти з вибором нової локації для ВЕС та в розробці нового звіту з ОВД. Про це йдеться і в резолюції першої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в Українських Карпатах», яку організували і нещодавно провели спільно біологічний факультет УжНУ, коаліція «Форум екологічного порятунку Закарпаття», Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття — за чисте довкілля», Комісія з питань екології Мукачівської греко-католицької єпархії та Міжнародний природоохоронний і громадський Форум Східної Європи. Нашу резолюцію підтримали і взяли на озброєння парламентський Комітет із питань екологічної політики ВРУ, всеукраїнський рух «Save Borzhava», низка природоохоронних інституцій ЄС і Європарламенту та десятки наукових у громадських екологічних і туристичних об’єднань України.

Цей перелік учасників — щодо тези про нас як про купку «громадських активістів», котрі начебто «нікого не представляють».

Більше того, саме на згадуваній першій Всеукраїнській науково-практичній конференції у жовтні утворено Відкрите громадянське об’єднання «За збереження природи і розвиток субрегіону Боржавських полонин» і вже йде його організаційне формування. Справжні закарпатці — патріоти краю, налаштовані не тільки не допустити екологічно згубних і безглуздих проектів нищення нашої унікальної, Богом даної Природи, але й всебічно сприяти розвитку субрегіону Боржавських полонин.

Олег Лукша, Оксана Станкевич-Волосянчук, співголови коаліційного об’єднання ГО і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття»


Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Loading...