Опубліковано: 17.02.2018. Переглядів: 2316


Хустський театр має майбутнє (+ФОТО)

1500281509_sharka-117 лютого Закарпатський обласний театр драми і комедії починає нове життя на своїй новій сцені. Прем’єра відбудеться в Хусті виставою «Наталка Полтавка». Символічно, що не кажіть. Для знавців крайового мистецтва словосполучення «Нова сцена» відоме здавна.

Адже понад 80 років тому знаменитий театр у столиці Карпатської України саме так і називався. Я б казав, якщо внаслідок зміни і адреси, і колективу Закарпатський обласний театр драми й комедії захоче отримати нове ім’я, то тільки те, яке йому дали знамениті театрали брати Шерегії. Адже «Нова сцена» – це історія, це високий рівень амбіцій.

«До кого б ми не зверталися, нам скрізь казали «так»

Постановка «Наталки Полтавки» вже зараз викликає інтерес, і для цього є підстави. Ми поспілкувалися з людьми, причетними до події, щоб із цих розповідей вгадати, наскільки життєздатним буде майбутній театр. Про сучасне й близьку перспективу закладу перш за все розмовляємо з директором Василем Снітаром. Він має досвід роботи і в музичній сфері, і як очільник Стеблівської дитячої школи мистецтв.

– Ініціатива призначити мене директором Закарпатського театру йшла від управління культури, – каже пан Василь. – Я погодився на пропозицію. Застережень якихось для себе не бачив, просто треба було повирішувати справи у школі мистецтв. Як формувалася команда? Були розмови з колегами, які за покликанням і освітою могли б узяти участь у виставах. Від самого початку нас підтримали відомий театрознавець Василь Андрійцьо, журналістка Яна Величканич, викладач, організатор літературних акцій Олеся Чепелюк і, звичайно, директор Будинку культури Анатолій Барна.

Для організації театру довелося багато попрацювати власними силами. У першу чергу привести до ладу сцену і глядацький зал. На все це потрібні матеріали, людські ресурси… Але до кого б ми не зверталися, нам скрізь казали «так», мало того – робили зустрічні пропозиції. Скажімо, треба було знайти дошки й бруси для каркасів. Держлісгосп відразу вирішив нашу проблему – вже за кілька днів доставили сухі, ідеально оброблені бруси, причому потрібних розмірів.

♦ Директор театру В. Снітар

♦ Директор театру В. Снітар

Є хустяни, які щиро нам допомагають, тому що вболівають за майбутнє театру.

Що далі? Прем’єра! Будемо працювати на постійній основі, продумаємо наступну виставу. Нас чекає, в першу чергу, гастрольне життя, вистави в містах і селах області. Найближчим часом почнеться реконструкція будівлі. Документацію вже підготували рівненські проектанти. Театр буде на тому ж місці, що й старий, але виглядатиме надзвичайно сучасно й стане справжньою архітектурною родзинкою міста.

На сценах Закарпаття «Наталка Полтавка» йде майже 100 років

Серйозним надбанням театрального Хуста є мистецтвознавець Василь Андрійцьо. Він добре знає сценічне мистецтво, вміє дати точну професійну підказку, як гросмейстер бачить комбінацію значно глибше, ніж шахісти-початківці. Завдяки його допомозі хустські театрали уникнуть багатьох незручностей та несподіванок.

♦ Спілкуємось із режисером-поставновником С.Архипчуком

♦ Спілкуємось із режисером-поставновником С.Архипчуком

В. Андрійцьо написав чимало книжок і статей, присвячених закарпатському театру, найбільш яскравим режисерам області. До речі, окреме дослідження присвятив постановкам «Наталки Полтавки» на крайових сценах. Першими на Закарпатті безсмертну комедію Івана Котляревського ставили аматорські колективи у 1919 – 1920 роках. У Берегові виставу презентували режисер Михайло Баланчик і диригент Омелян Бачинський, в Ужгороді режисером був Михайло Виняр. Після прем’єри в Берегові виставу показували в навколишніх селах та в Севлюші (Виноградові). Етапним кроком була постановка «Наталки Полтавки» в Руському театрі під керівництвом Миколи Садовського, корифея українського сценічного мистецтва, де він сам виступив у ролі Виборного. За словами Василя Андрійця, рівного йому в цій ролі досі не було. У 1934-му «Наталку Полтавку» поставили в театрі, зорганізованому ще одним яскравим режисером і музикантом Миколою Аркасом.

У ті часи надзвичайно популярна комедія стала причиною конфліктів між «просвітянами» й «русофілами». Драмгуртківці Товариства ім. Духновича дійшли до того, що «Наталка» у їхній постановці стала «Наташею», була вбрана в корсетку, а на голові мала кокошник, який одягають до російського сарафана. До Терпелихи вона зверталася не «мамо», а «маменька».

♦ Мирослава Сливка (Наталка Полтавка)

♦ Мирослава Сливка (Наталка Полтавка)

«Наталку Полтавку» успішно поставив у Хусті знаменитий театр братів Шерегіїв «Нова сцена». Вистава трималася в репертуарі понад 2 роки. Роль Виборного, до речі, грав Микола Аркас.

Євген Шерегій ставив «Наталку Полтавку» і після 1945-го. Потім тривала довгорічна перерва, аж до 1980-х. У 2007-му в Закарпатському муздрамтеатрі її поставив режисер А. Філіппов. І ось 17 лютого 2018- го на глядача чекає сучасне бачення одвічної соціальної колізії на сцені Закарпатського театру драми і комедії.

Хустський театр має майбутнє

Чому саме Наталка? Таку пропозицію зробив Василь Андрійцьо, навівши переконливі аргументи. П’єса побудована за класичною формулою єдності місця, часу і дії. Для театру, який поки що не має професійного приміщення і акторів, ці обставини дуже важливі. У ній усього 6 персонажів, а крім того, цей твір є в шкільній програмі, отже, колектив зможе працювати й із дитячою аудиторією.

♦ П’ємо чай з В.Андрійцьо

♦ П’ємо чай з В.Андрійцьо

На цю пропозицію пристав і відомий український режисер Сергій Архипчук. Він разом із концертними бригадами виїжджав у зону АТО, працював і з закарпатськими авторами, зокрема з Олександром Гаврошем. А торік встиг поставити оперу хустянина (можна ж і так сказати) Миколи Аркаса «Гайдамаки».

♦ Олеся Чепелюк (Терпелиха)

♦ Олеся Чепелюк (Терпелиха)

Режисер, якому ближчий модерний формат, спершу планував ставити сучасну за тематикою і формою п’єсу. «Але потім ми згодилися на пропозицію Андрійця, – розповідає пан Архипчук. – У ході роботи над виставою стало зрозуміло, що «Наталка Полтавка» цілком впишеться в нинішню проблематику. Петро – класичний закарпатський заробітчанин, уособлення нинішнього покоління молодих людей. Відповідно персонажів одягли в сучасні костюми, наблизили обставини до теперішнього глядача. А крім того, «Наталка Полтавка» – музичний твір, актори, які грають у п’єсі, мають хороший досвід як вокалісти. Поза всяким сумнівом, музична складова додасть п’єсі більше інтересу.

Свою роль відіграє й те, що з хустськими акторами працюють столичні тренери – хореографи, професійні знавці сценічної вимови й поведінки. Працюють інтенсивно, не дивно, що артисти після репетицій виглядають надзвичайно втомленими. На думку пана Сергія, вони добре відчувають сцену, розуміють задум, бо ж виростали у місті з театральним минулим. І головне – у них є бажання показати справжнє яскраве дійство.

Олеся Чепелюк (Терпелиха) два роки тому дебютувала як драматург, а торік із захопленням відгукнулася про можливість створення театру в Хусті. Хотілося отримати відповідь саме від неї щодо перспектив цього закладу, зрозуміти, чи він буде потрібен глядачам, чи вдасться втримати київську планку художності, яку встановлює відомий режисер. І ось що відповіла пані Олеся: «Наш театр шукає глядача, який прагне культурного й духовного піднесення, розвитку, хоче відволіктися від повсякдення, меркантильного світу й поринути в інший світ – примарний, але сповнений краси, ілюзій уявного щастя. Інтерес до театру вже неабиякий, сподіваюся, після прем’єри він зросте у кілька разів. Щодо своєрідності, «родзинки» театру… Вона в його несхожості, неочікуваності в подачі знайомого матеріалу, відході від стандартів, умінні дивувати. Принаймні колектив ставить перед собою таку мету. Київська планка художності… Звучить як вирок.

♦ Спільне фото хустських акторів та викладачів з Києва

♦ Спільне фото хустських акторів та викладачів з Києва

Але будемо вдосконалюватися, моніторити думки людей, спостерігати, що їм подобається, а що не сприймається. І надалі шукатимемо незвичні рішення та дивуватимемо.

Народження колективу триває. Попереду професійне вдосконалення, прихід дипломованих акторів, які вже зараз зондують перспективи в хустському театрі. Є й чимало питань щодо якості майбутніх постановок, менеджменту, господарської діяльності тощо. Одне можна сказати впевнено: хустський театр має майбутнє.

Василь ГОРВАТ


Розробка сайтів в Ужгороді

Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Loading...