Опубліковано: 22.12.2017. Переглядів: 288


Операція «Рента», або Як газовий бізнес Януковича об’єднав Порошенка та Авакова (ВІДЕО)

df34b77-avakov-poroshenko_690x426Україна знизила податок на видобуток газу в надії на різке збільшення його видобутку. Однак жаданим іноземним інвесторам ліквідних газоносних площ може не вистачити: одна їх частина відійшла президентському оточенню, а інша незабаром може бути передана структурам з оточення Арсена Авакова.

У новий рік газовий ринок України увійде з цивілізованими правилами гри: з 2018 року рента для вітчизняних газовидобувників офіційно знижена в 2,5 разу до 12%.

«Рентна» лібералізація — справа недешева: 2,5 млрд грн щорічно втрачених зборів для держбюджету.

Правда, і виграш буде істотним. Очікується, що реакцією на зниження податкового навантаження стане різкий приріст видобутку газу.

На перших порах рушійною силою стане вітчизняний олігархат, який володіє найбільшими компаніями з видобутку енергоресурсів в країні.

Однак крім прізвищ Ахметова, Коломойського, Злочевського, Пінчука і Новинського, скоро на ринку з’являться інші імена. Зниження ренти орієнтоване, в першу чергу, на залучення реальних іноземних інвесторів у розвиток газового промислу.

Єдина проблема, з якою доведеться зіткнутися західним інвесторам, — дефіцит вільної енергоресурсної бази.

Як виявилося, за два дні до ухвалення рішення про зниження ренти половина ліквідних газоносних площ країни, які контролювали люди Віктора Януковича, стала власністю президентського оточення.

Друга половина найближчим часом може бути передана структурам з оточення Арсена Авакова.

Коли відсотки були великими

Свято на вулиці газовидобувників почалося 7 грудня. У цей день Верховна Рада ухвалила законопроект №6776-д, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу.

Серед них — зниження ставок рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу з 14% до 6% для надглибоких свердловин, понад 5 км, і з 29% до 12% для свердловин глибиною до 5 км, яких у країні більшість.

В обох випадках знижені ставки поширюються тільки на свердловини, буріння яких почнеться після 1 січня 2018 року. Хороша новина в тому, що влада погодилася не міняти цю ренту до 2023 року, а це ґрунтовна підстава для підвищення рівня інвестиційної привабливості українського газового ринку.

Зараз середній добовий дебіт однієї газової свердловини становить близько 65 тис куб м, що в перерахунку на поточні внутрішні ціни становить близько 130 млн грн доходів на рік. Якщо зараз, при ставці 29%, з цієї суми до держбюджету перераховується близько 37 млн грн, то з 2018 року, при ставці 12%, платіж знизиться десь до 15 млн грн.

Якщо помножити різницю між цими цифрами, 22 млн грн, на кількість свердловин, які щорічно вводяться в Україні, 120 шт, можна отримати 2,5 млрд грн на рік, які не отримає державна скарбниця.

Урядовців ця перспектива не злякала. «Зниження ренти через кодекс лобіював Гройсман. Особисто», — заявив ЕП один із членів парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.

Звичайно, від послаблення податкового навантаження зараз влада втрачає, але в перспективі це повинно себе окупити. Принаймні, так написано в «Концепції розвитку газодобувної галузі», яку уряд затвердив у 2016 році.

Якщо вірити концепції, яка в тому числі передбачає зниження ставок ренти, Україна до 2020 року повинна видобувати за рік 27,6 млрд куб м газу, що майже на 40% більше, ніж зараз.

Це означає, що з додаткових обсягів видобутку буде сплачена нова рента, яка не виникла б у разі збереження видобутку на поточному рівні.

При цьому розвиток промислу вуглеводнів створить мультиплікативний ефект на економіку країни — створення робочих місць, використання місцевих товарів і сировини у виробництві.

Втім, ці очікувані вигоди навряд чи лягли в основу рішення влади обвалити податкові ставки для газовидобувників, якби не один факт.

У Верховній Раді в листопаді 2016 року був зареєстрований інший законопроект про зниження ренти до такого ж рівня, як і в ухваленому законі, але за рік депутати так його і не підтримали.

Що змінилося за цей рік? Якщо дивитися на галузь глобально — нічого, а якщо дивитися на перерозподіл контролю над родовищами, то багато чого.

Газова коаліція

Фундамент для цього був закладений ще влітку, коли змінилося керівництво Державної служби геології та надр — Держгеослужби.

Тоді на місце Миколи Бояркіна, який очолював цю структуру за квотою одного з прихильників ВО «Свобода» Ігоря Кривецького, був призначений Олег Кирилюк.

За словами співрозмовників ЕП у Кабміні, Кирилюк — креатура першого заступника голови Мінагрополітики Максима Мартинюка. Останній давно знайомий з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Під його керівництвом Мартинюк почав працювати у Вінницькій міськраді ще з 2011 року.

Втім, це не означає, що команда глави уряду одноосібно контролює Держгеослужбу.

«Разом з Кирилюком у Держгеослужбу на посаду першого заступника голови був призначений Микола Фощій. Він представляє команду глави Мінприроди Остапа Семерака», — говорить один із співрозмовників в уряді.

Семерак отримав міністерський пост за квотою «Народного фронту».

Це може означати, що кураторство над Державною службою геології і надр було розділене між командами Петра Порошенка — Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка.

Події, які сталися після кадрової перестановки у Держгеослужби, це підтверджують.

За даними джерел ЕП, 5 грудня, за два дні до внесення Верховною Радою змін до Податкового кодексу, Держгеослужба на виконання свого наказу №508 від 15 листопада 2017 року провела позаконкурсне переоформлення спецдозволів на 19 газоносних площ у Полтавській області.

Ось їх перелік: Боярсько-Чапаєвська, Бірківсько-Юхновська, Бутовсько-Миргородська, Вільшанська, Гулаковська, Давидівсько-Лелюховська, Деражнянська, Зуївська, Клюшниківська, Лютенсько-Будищанська, Майорівська, Ново-Диканська, Південно-Зіньківська, Південно-Свистунківська, Північно-Федорівська, Північно-Перещепинська, Попаснянсько-Самарська, Руновщинська і Флерівсько-Ювілейна.

Усі ці ділянки перейшли ТОВ «Іст юроуп петролеум», яке донедавна називалося «Голден деррик».

Причин для зміни назви у компанії було багато. У каденцію президентства Віктора Януковича на «Голден деррик» на позаконкурсній основі оформили три десятки газових площ у Полтавській області, включаючи 19 згаданих.

Після зміни влади у 2014 році всі ці ліцензії компанія втратила. Після рішень Держгеослужби в житті компанії почалася біла смуга.

Формально вигоду від відновлення колишньої могутності компанії «Голден деррик» під прапорами «Іст юроуп петролеум» повинен отримати нинішній бенефіціар компанії Павло Фукс, який викупив цю компанію у міністра енергетики часів Віктора Януковича Едуарда Ставицького. Втім, все не так однозначно.

Видача 19 дозволів компанії «Іст юроуп петролеум» була здійснена на підставі рішень судів. При цьому в день оформлення дозволів, 5 грудня, журналісти програми «Схеми» зафіксували Павла Фукса на зустрічі з Олександром Грановським, який неофіційно опікується судовою системою країни.

Зустріч Фукса і Грановського, четверта хвилина відео

Трохи пізніше в той же день Фукс, як показано на відео, завітав до Адміністрації президента.

Це була тільки перша частина вистави. Друга, швидше за все, відбудеться в найближчі дні.

За даними джерел ЕП, до нового року Державна служба геології та надр може розподілити ще мінімум 11 великих газоносних площ Полтавської області: Андріївську, Білоцерківську, Демидівську, Дубрівську, Жарківську, Красногорівську, Судіївську, Федунківську, Федорівську, Черкасівську і Південно-Миргородську.

Усі ці ділянки при президенті Януковичі теж належали фірмі «Голден деррик» і теж у перший рік президентства Порошенка були у неї відібрані.

Все йде до того, що у ділянок з’явиться новий господар. За даними джерел ЕП, заявки на позаконкурсне оформлення цих площ подало в Держгеослужбу ТОВ «Ангро інвест». Газовидобувачі про цю компанію знають мало.

ЕП з’ясувала, що «Ангро інвест» засноване Романом Дружбіним. Він відомий як бізнес-партнер за ТОВ «Центральна нафтогазотранспортна компанія» Олександра Павлюченка — помічника народного депутата від «Народного фронту» Ігоря Котвицького. Останнього називають довіреною особою глави МВС Арсена Авакова.

За даними співрозмовників ЕП, процедура передавання 11 площ фірмі «Ангро інвест» обговорювалася ввечері 6 грудня в МВС, коли журналісти програми «Схеми» зафіксували автомобільні кортежі Павла Фукса та Олександра Грановського у Міністерстві внутрішніх справ.

Фукс і Грановський в МВС, дев’ята хвилина відео

Передавання ділянок компанії «Ангро інвест» буде означати закінчення процесу поділу перспективних газоносних площ в Україні. У контексті знижених ставок ренти, спрямованих на залучення реальних іноземних інвестицій у вітчизняне газовидобування, це виглядає як катастрофа.

Однак не варто поспішати з висновками. За словами учасників ринку, контроль над родовищами потрібен політичним групам і їхнім компаніям тільки для того, щоб виставити їх на продаж.

Дефіциту інтересу інвесторів до цих активів точно не буде. Йдеться про 70% території, 20 тис кв км, Полтавської області — базового регіону виробництва природного газу в країні.

Економічна правда

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Loading...