Опубліковано: 19.10.2017. Переглядів: 1486


Заплановане в Закарпатті будівництво курорту, що має стати крутішим за відомий «Буковель», обростає скандалами (ФОТО)

630_360_1502892926-1322Уперше про цю ідею – зведення на Закарпатті двійника «Буковелю», ба навіть кращого за найвідоміший гірськолижний курорт країни, – курорту «Свидовець», сказав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль понад рік тому.

Саме він уперше озвучив неймовірні цифри – про те, що на «Свидовці», на Рахівщині невідомі наразі інвестори збудують понад 60 готелів і 120 ресторанів, 33 підвісні канатні дороги, що вестимуть до лижних трас, загальною протяжністю 230 кілометрів. Заплановано тут торговельні, фітнес- та медичні центри, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів та – увага! – летовище, із довжиною злітної смуги 1000 метрів для посадки невеликих літаків. Цей курорт зможе приймати до 28 тисяч туристів одночасно – уявіть собі розмах «обороту» власників, ну, й місцевим бюджетам теж перепаде. Для його обслуговування потрібно 5 тис. працівників – це робота тут, удома, мрія для місцевих мешканців, а що будуватимуть кілька років – то зароблять ще й на будівництві.

1508344480-5375

БІЛЬШІСТЬ – ЗА, АЛЕ Є Й ТІ, ХТО ПРОТИ. ЧОМУ?

Цифри, погодьтеся, вражаючі – для гірського району, де з діда-прадіда для того, аби заробити, їдуть за кордон. А тут – туристи, робота, гроші… Тому, власне, ідея була сприйнята як позитивна. На початку року відповідними розпорядженнями Рахівської та Тячівської РДА було призначено громадські слухання щодо цього курорту в селах Ясіня, Чорна Тиса та Лопухово (Брустури) – адже саме на їхніх територіях розташується курорт. І в селах навесні проголосували «за» – ніхто ж не проти напливу туристів та їхніх грошей.

Але були і ті, хто проти. За два місяці після слухань, влітку, вперше «Свидовець» запах скандалом. Екологи, волонтери та журналісти почали поширювати в інтернеті інформацію про те, що «Свидовець» принесе в Карпати не тільки велике щастя від туристів, а й біду – від рубок гігантських розмахів. З’явилася неймовірна цифра – 14 тис. га (як пояснюють лісники, це –половина того, що загалом рубають по всій країні за рік), якою окреслювали територію майбутнього гірськолижного курорту. Цю цифру – у ході вже публічної дискусії в соцмережах, до якої долучився й Укрінформ, було спростовано. Вказану в протоколі громадських слухань у Лопухові цифру в 13670.73 га (з якої волонтери й зробили, заокругливши, скандальні 14 тис. га) спростували – спочатку консультант проекту від ОДА Ярославна Іванова, потім – лісівники та, зрештою, і сам голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

За словами пані Іванової, це «груба опечатка» стенографістки Тячівської РДА – людський фактор: хтось приписав зайвий нуль після 7 – тобто, мало вийти 1367.73 га — тобто, 1400 га. Уся інфраструктура знаходитиметься на території орієнтовно у 700 га. А за інформацією Москаля, офіційно вирубка лісу планується на 650 га. Пані Іванова уточнює: оскільки більшість трас зведуть на полонині, то ліс рубатимуть тільки там, де він буде на дорозі лижні – це близько 250 га. За словами консультанта від ОДА, на території Лопухова, зокрема, планується до забудови 15 га на висоті 1700 м – на полонині, тому там не зрубають жодного дерева. Також Іванова надала нам детальний план курорту – із розташуванням основних його споруд на масиві Свидовець.

1508344417-3951

БУДІВНИЦТВО НА СВИДОВЦІ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЛОКАЛЬНОЇ ЕКО-КАТАСТРОФИ

Але, кажуть волонтери, – навіть 1400 га під курорт на полонинах – це теж багато. І тому вони протестуватимуть. Тож коли з’явилася можливість дізнатися детальніше про еко-протести проти «Свидовця» – поїхала з колегами в гори до тих, хто проти будівництва: почути, чому та через що.

Із нами зустрілися троє місцевих жителів Лопухова – Валерій Павлій, Василь Фабрицій, Михайло Сойма, усі підприємці, двоє – ще й депутати місцевої сільради, тієї, що на громадських слуханнях підтримала будівництво «Свидовця», а також – Іріс Дель Соль, волонтерка міжнародної організації «Екологія Право Людина», та її відомий батько – еко-фермер Орест Дель Соль. Іріс насамперед ділиться з усіма наявними в неї матеріалами щодо майбутнього будівництва на полонині – це копії розпоряджень, протоколи слухань, реакція волонтерів з оцінкою впливу на навколишнє середовище. Іріс пояснює, що будівництво такого курорту-гіганта на хребті Свидовець призведе до справжньої локальної катастрофи – яка позначиться насамперед на кількості та якості води у цій місцевості.

- Готелі, ресторани, торговельні комплекси, які будуть розміщені на висоті понад 1700 м на хребті, накопичуватимуть нечистоти та сміття, усе це буде стікати донизу. Крім того, в Карпатах катастрофічно меншає води – де забудовники братимуть воду для обслуговування такої кількості споруд? Як її очищатимуть? А скільки сміття буде від 28 тисяч людей за один день? Куди воно все діватиметься? – запитує волонтерка.

Іріс Дель Соль

Іріс Дель Соль

ЯКЩО ЗБУДУЮТЬ ВЕЛИКИЙ КУРОРТ, ПРИРОДА БЕЗПОВОРОТНО ЗМІНИТЬСЯ

Крім того, Іріс зазначає, що Свидовець – наразі чи не єдине місце в Карпатах, де мало туристів – через нерозвинену інфраструктуру. Відтак, тут у горах велика кількість збережених різноманітних видів ендемічних тварин і рослин. Куди усім їм подітися від натовпів туристів, яких планують сюди завозити?

Її батько, еко-фермер Орест Дель Соль, підтримуючи доньку, каже – що в такому випадку ведмедя на гербі Закарпаття треба буде замінити на козла – бо ведмідь у горах, по яких одночасно ходить 28 тисяч туристів, жити не буде.

- Може, це емоції – але ці гори були до мене, і я хочу аби вони були після мене – такі ж чисті та прекрасні, – каже Орест Дель Соль. – Наразі масив Свидовець залишається унікальною еко-системою на всі Карпати – саме через збережену дику природу. Тут найчистіше повітря, найбільша кількість опадів у Карпатах (село внизу тому й називається Руська Мокра), найшвидше відновлюється ліс – росте, бо часто паде дощ, ріки повноводні та чисті. Якщо тут збудують великий курорт – оце все безповоротно зміниться. Так, туризм у Карпатах має розвиватися – але не тільки в одному напрямку. Уже є Буковель, Драгобрат, Пилипець – і вистачить, тим більше, що власники цих гірськолижних курортів постійно скаржаться на безсніжні зими та нестачу туристів. Навіщо ще один такий гігант у Карпатах? Я усвідомлюю, що чимало людей за цей курорт – тому що це гроші, щось і їм перепаде. Але це – дещиці у порівнянні з тим багатством, яке вони тут уже мають. Але не розуміють цього – і не розвиваються. Ось тому я проти – аби зберегти. Це моя думка, і я хочу, щоб її теж почули.

Орест Дель Соль

Орест Дель Соль

СЛУХАННЯ БУЛИ НЕ ЗА ПРАВИЛАМИ – БУДЕМО ОСКАРЖУВАТИ В СУДІ

Цікаво, що активісти не збираються зупинятися на розмовах про екологію. Волонтер Іріс Дель Соль показує нам копію позову, поданого до Закарпатського окружного адміністративного суду щодо визнання незаконними, а відтак – скасування розпоряджень Тячівської та Рахівської РДА «Про затвердження детального плану території туристично-рекреакційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів Ясіня Чорна тиса та Лопухово» – як таких, що не відповідають схемам планування області, не мають чіткого планування – що не дає розуміння, як буде виглядати майбутній курорт.

- У протоколі слухань у Лопухові ми бачимо цифру в 13670.73 га – тобто, майже 14 тис. га як орієнтовну площу земельної ділянки, для якої розроблено детальний план. Нижче в протоколі вже йдеться про 1400 га – як загальну площу земельних ділянок. 50160 кв м – загальна площа забудови.

Також в активістів є претензії щодо неврахування ризиків можливих природних катастроф через активне втручання у довкілля. Ще активісти мають зауваження щодо недотримання процедури проведення громадських слухань – у повідомленні в газеті про призначення слухань нема інформації щодо мети, складу та змісту слухань, і не були надані основні техніко-економічні показники, зокрема, графічні матеріали, що відображають зміст детального плану території.

- Про слухання ми дізналися уже після того, як їх у Лопухові провели, – каже Василь Фабрицій. – Хоча формально процедура підготовки дотримана – було повідомлення в газеті про призначення слухань, але там ні словом не йшлося про те, що голосуватимуть «за» чи «проти» «Свидовця». Відтак, на слухання звезли 20 жінок з амбулаторії та дитячого садка, вони усі проголосували «за» курорт. Вийшло так, що 20 жінок вирішили долю усього регіону, – каже підприємець.

1508345040-3595

ДАВАЙТЕ КАЗАТИ ПРАВДУ: ТУТ І БЕЗ ТУРИСТІВ ГОРИ СМІТТЯ

Консультант проекту від Закарпатської ОДА юрист Ярославна Іванова каже, що працює над цим проектом від самої появи ідеї «Свидовця», і переконує: він може принести гірському Закарпаттю тільки плюси. Вони – у дорогах, туристах, грошах, робочих місцях, надходженнях до місцевих бюджетів.

- У результаті реалізації проекту буде створено близько 4000 робочих місць, що забезпечить роботою людей, які безпосередньо проживають у даній місцевості, та надасть можливості уникнути такої масової міграції з області, яка спостерігається останнім часом. Від діяльності курорту значно зростуть надходження до обласного бюджету, покращиться розвиток регіональних галузей виробництва, насамперед, таких як харчова, оскільки майбутній інвестор працюватиме з регіональною сировиною базою і місцевим ринком праці. Це говорить про те, що крім робочих місць місцеве населення матиме можливість розвивати і малий бізнес, зазначає Іванова..

- Наразі, каже юрист, можу офіційно поінформувати, що на сьогодні розроблено та затверджено детальний план території (його можна побачити на офіційних сайтах Рахівської та Тячівської РДА) і замовлено проект оцінки впливу на навколишнє середовище. Тільки після цього висновку будуть можливі будь-які поділи земельних ділянок. А наразі під проект «Свидовець» не виділено жодного сантиметра землі та не зрубано жодної гілки – насамперед тому, що на цей проект немає дозволу від Кабміну. І варто мати на увазі, що його може й не бути.

У мене зі свого боку виникли питання щодо панства, яке протестує проти будівництва – звідки вони беруть цифри у 14 тис. га, які начебто мають виділити під курорт: це більше, ніж площа Закарпатської області загалом? – цікавиться Іванова. – Крім того, чому саме зараз виникають ці протести – де вони були під час громадських слухань? Я була на слуханнях в усіх трьох сільрадах, землі яких плануються під виділення для «Свидовця». Люди тому й підтримали цей курорт – бо будуть дороги, робота. Закиди щодо вирубки взагалі не вважаю прийнятними – там у Лопуховому, зокрема, рубали і рубають по-чорному. А щодо забруднення води та сміття від великої кількості туристів, то давайте казати правду: Ясіня, Чорна Тиса та Лопухово і так потопають у смітті – без туристів. А з початком проекту в цій місцевості буде налагоджено вивіз сміття – на полігони Івано-Франківщини. Щодо води та забруднення – там будуть збудовані стоки та очисні споруди, за так званою «альпійською технологією», яка, до речі, є і в Буковелі. Стоки планується провести не тільки з гір, від готелів та ресторанів, а й зробити очисні споруди внизу у селах, від приватних садиб, – каже Іванова.

1508344415-8493

З ІНВЕСТОРОМ СЛІД УКЛАСТИ ДОГОВІР І ПРОПИСАТИ НАЙМЕНШІ ПОДРОБИЦІ

Ярослава Рещук, працівник Рахівського лісгоспу, колишній молодший науковий співробітник Карпатського біосферного заповідника, розповіла, що у сусідньому Рахівському районі, навпаки, на ідею зведення «Свидовця» покладають великі надії.

- Дуже тішить той факт, що людей, яким небайдужа доля українських Карпат, у нашій державі багато, і всі вони не мовчать, а висловлюють свою позицію. Однак, тотально забороняти щось створювати не варто, і ситуацію, яка склалася довкола будівництва запланованого курорту «Свидовець», слід розглянути об’єктивно і ґрунтовно з усіх позицій – екологічний вплив, економічна вигода і соціальний розвиток місцевих громад. Досягнення оптимального компромісу між цими складовими і буде правильним рішенням, яке задовольнить усі зацікавлені сторони.

Щодо вирубки 14 тис. га лісу і тотального облисіння Свидовецького масиву – інформація дещо неправдива, каже Ярослава Рещук. За проектом та офіційними документами, які надійшли до нашого підприємства, створення майбутнього курорту на території ДП «Ясінянське ЛМГ» заплановано в трьох лісництвах – Чорнотисянському, Станиславському і Довжанському, які загалом охоплюють територію 14 тис. га. Загальна площа, запланована під прорубку гірськолижних трас і відчуження від лісового фонду – 1200 га, з яких 200 га – високогірні луки і сінокоси. Така цифра є офіційною і за запитом може бути офіційно роз’яснена з наданням усіх документів.

1508343736-5108

Також важливим аспектом у процесі лісогосподарської діяльності підприємства є уникнення конфліктів і співпраця з місцевими громадами сіл Чорна Тиса і Ясіня, які колективним рішенням (неодноразові громадські слухання, обговорення, сесії і т.д.) підтримали створення на своїй території згаданого курорту, переконує працівниця лісгоспу. У даному випадку головне – соціальний розвиток і бажання та воля місцевих громад, які теж хочуть жити у комфорті з хорошою інфраструктурою та можливістю гідної зарплати вдома, біля сім’ї, а не на заробітках у чужих країнах. Можливо серед противників створення «Свидовця» знайдуться люди, які запропонують інший сценарій соціально-економічного розвитку місцевих громад.

Треба визнати, що з точки зору екології теперішня ситуація з розвитком туризму в Карпатах є дуже складна і вимагає багато роботи, контролю та координації з боку відповідальних осіб і влади різних рівнів. Без сумніву, туризм, як вогонь, – на ньому можна зварити собі борщ, але можна і спалити власний будинок. Усі розуміють важливість збереження дикої природи і автентичності та самобутності Рахівщини, адже це – родзинка нашого краю. Такі проблеми зі сміттям, ерозією ґрунту, які зараз є на Драгобраті, виникають через відсутність єдиної системи управління туристично-рекреаційною діяльністю, тому, можливо, створення єдиного комплексу частково вирішить ці проблеми.

Зараз дуже важливо правильно вибудувати відносини між інвесторами-забудовниками і місцевими громадами (наголошую на слові ГРОМАДА, а не окремі її представники). Можливо, шляхом укладання угод, меморандумів і т.п., у яких слід виставити свої вимоги та умови (до дрібниць), і тільки тоді погоджуватись на будівництво курорту. Говорячи про соціально-економічний розвиток громад, я насамперед мала на увазі населені пункти, а не будівництво доріг на полонину (як приклад – Яблуниця, Микуличин). Щодо розвитку зеленого туризму чи екотуризму, то цю функцію я б відвела існуючим у регіоні природоохоронним територіям (Карпатський біосферний заповідник, Карпатський національний природний парк, заповідник Горгани тощо), для яких це чи не єдине джерело надходжень, а створення екомаршрутів – одне з ключових завдань, – вважає фахівець.

…А насамкінець, поки офіційних оцінок впливу на екологію від такого курорту-гіганта нема (його, ловимо на слові представників ОДА, – мають провести найближчим часом), ми поцікавилися у відомого на Закарпатті еколога, Оксани Станкевич-Волосянчук, що може статися із цими горами, якщо тут справді виросте курорт «Свидовець».

- Скажіть, який локальний вплив на екосистему – на рівень і чистоту води, збереження ендемічних тварин і рослин, на ґрунти – може мати планований туристичний комплекс, збудований високо в горах?

- Свидовецький гірський масив у Карпатах розташований між річками Тересва та Чорна Тиса. Це територія водозбору важливих приток Тиси – Чорної Тиси, Кісви, Шопурки, частково Тересви, – каже еколог. – Тут знаходяться й не менш важливі для гідрології Карпат високогірні водно-болотні угіддя – озера, болота, річки, заболочені перезволожені луки тощо. Ці водно-болотні комплекси живляться талими водами, опадами та підтоками ґрунтових вод водозбірного басейну. Вони виконують роль своєрідних «депо» води протягом усього року, акумулюючи значну частину зливових дощів та сніготанення і знижуючи ймовірність виникнення катастрофічних паводків у верхів’ях річок басейну Тиси. Високогірні полонини та водно-болотяні комплекси є дуже вразливими екосистемами, й надмірний антропогенний вплив на них завжди має руйнівні наслідки. Наприклад, наслідком може стати деградація нині існуючих об’єктів водно-болотного комплексу, зокрема і тих, які внесені до списку об’єктів природно-заповідного фонду: гідрологічна пам’ятка природи високогірне о. Догяска, де бере свій початок р. Кісва (є одночасно й іхтіологічним заказником «Кісва»), гідрологічна пам’ятка природи високогірне о. Апшинець, частина гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Апшинець». «Апшинець» є початком Чорної Тиси. Ці екосистеми є оселищами ендемічних видів Карпат, які теж зазнають впливу.

Однією з причин імовірної зміни гідрологічного режиму на цій території є власне розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури: створення мережі високогірних доріг, будівництво баз відпочинку з відповідним водозабором і водовідведенням. Ці вразливі екосистеми зазнають впливу навіть від хаотичного облаштування наметових таборів по берегах високогірних водойм, вирубування дерев і чагарників на паливо та підстилку під намети, витоптування прибережної рослинності, забруднення води миючими засобами тощо! Не кажучи вже про капітальне будівництво. І ця імовірність лише підсилюватиметься на фоні глобальних кліматичних змін, що вже відчутні, а також рубок лісу в прирусловій частині річок, потоків і на схилах, які прилягають до водно-болотних угідь. Як ці зміни можуть проявлятися? Це можуть бути катастрофічні повені, ерозія та зсуви ґрунту, падіння рівня ґрунтових і поверхневих вод, забруднення вод (не тільки хімічне), засухи. Передусім це відчують мешканці сіл у долинах, аж ніяк не відвідувачі курорту.

- Чи потрібен у Карпатах ще один Буковель у ще більших масштабах – з точки зору екології?

- Я не знаю, чи потрібні у Закарпатті ще «близько 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, 230 кілометрів лижних трас, близько 120 закладів харчування, а також магазини, фітнес-центри та медичні установи, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів та приватний аеродром». Але те, що це абсолютно зайва річ на полонинах Свидовецького масиву – я переконана. Я справді не розумію, для чого ця урбанізація в серці Свидовця. Для чого створювати інфраструктуру у високогір’ї, якщо її немає внизу в селах? Там нема доріг, немає централізованої каналізації та очисних споруд, нема налагодженої системи роздільного збору та утилізації сміття, нема супермаркетів, готелів, ресторанів належного рівня, немає належної якості медичних установ, банків і багато чого іншого. Чому не побудувати все це у Ясінях, Рахові, Чорній Тисі, Лопухові, як це зроблено у Сент Моріці, Куршевелі чи Високих Татрах. Ніхто там не будував туристичних містечок в альпійських луках, вся інфраструктура є в долині, в селах. На лижні траси людей можна довозити фунікулером.

1508343735-5109

До речі, Карпати – це гори середньої висоти, тривалий сніговий покрив у них зберігається лише кілька місяців. Не можна порівнювати надзвичайно чутливі до антропогену полонини з вічно засніженими лижними трасами Альп. Ще років 10 тому Всесвітній фонд природи – відома міжнародна природоохоронна організація – оприлюднив висновки своїх досліджень: в умовах глобальних змін клімату гірськолижний відпочинок у горах, висотою менше як 2000 м над. р. м. не може бути пріоритетною галуззю туризму. Ці висновки справджуються вже зараз, адже жоден серйозний гірськолижний курорт у Карпатах не може обійтися без «снігових гармат». Знову повертаємось до розмови про порушення гідрологічного режиму…

- А як може вплинути будівництво та функціонування величезного туристичного комплексу на високогір’ї на екосистему Карпат у більш глобальному розумінні?

- На полонині формуються опади. Наразі – це природна екосистема, яка складається з різних компонентів, зокрема і водно-болотяних угідь, про які я вже згадувала. Зараз вони виконують, зокрема, і роль водоакумулюючу, не даючи опадам і талим снігам швидко скочуватись униз. Зміна гідрологічного режиму може призвести до частих повеней, зсувів, ерозійних процесів, обміління мережі річок басейну Тиси.

Більш детальні сценарії мала би представити стратегічна екологічна оцінка, але її поки не робили, і думаю, не будуть. Хоча без урахування економічних вигод і ризиків для довкілля не повинно було б прийматися будь-яке рішення про таке будівництво. Проводитимуть лише оцінку впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС), до того ж, за старим законодавством. Не відомо, чи це буде ОВНС цілого комплексу, чи його частин, адже детальні плани територій розроблялись до кількох територій. Підозрюю, що документи нікому не покажуть, хоча вони повинні бути публічними. І громадські слухання щодо впливу також не проводитимуться, хоча це є вимогою державних будівельних норм…

Тетяна КогутичУкрінформ

Читайте також: На Закарпатті під новий курорт-гігант вирубають 12 тисяч гектарів лісу?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Loading...