Опубліковано: 03.08.2017. Переглядів: 3371


В Карпатах втомлені сонцем гадюки заповзають у прохолодні хати…

Колаж Ігоря Нестюка

Колаж Ігоря Нестюка

Жителька села Труханова Марія Турків ще кілька днів тому поралася на господарстві, а нині лежить під крапельницями у реанімаційному відділенні районної лікарні. З її організму медики виводять зміїну отруту. Хоча 82-річна жінка, незважаючи на свій поважний вік, дуже любить мандрувати по рідних бойківських теренах у пошуках грибів, ягід, лікарських трав, не у карпатських чагарниках підстерегла її біда. А у рідній домівці.

— Наша Марія саме виходила з кімнати, — розповідає кореспонденту «Високого Замку» сестра потерпілої Анна, яка у ці дні чергує в лікарні біля рідної їй людини. — Ступила у сіни (так у галицьких селах донині називають коридор.— І. Ф.), аж тут у ногу її вкусила гадюка, що заповзла зі двору. Вжалила і втекла. Добре, що діти на той час були в хаті, вони й викликали «швидку». Дякуємо лікарям, що вчасно надали допомогу моїй сестрі. Їй уже стало легше. Моя найперша настанова всім, кого вкусить змія, — не гайте часу! Дійте швидко!

Сама Марія Іванівна дивується: цілу весну і два місяці літа ходила по місцевих гущавинах – ніяка напасть з нею не сталася. А тут на тобі! Видно, допекло гадюкам спекотне сонце…

Разом з колегами ставить на ноги пані Марію анестезіолог Наталія Козак. Ми запитали професійної поради у неї: як діяти, якщо подібне нещастя, не дай Боже, станеться з іншими людьми? Адже цього сезону на тій же Сколівщині було зафіксовано десяток випадків укусу змій.

— Насамперед, не треба панікувати, метушитися, – каже Наталія Борисівна. – Уражену кіцівку слід знерухомити, підв’язати, щоб отрута не так швидко розходилася по тілу. Помилку роблять ті, що сильно перев’язують місце біля укусу. Це може ускладнити ситуацію. Терміново дайте знати про “НП” лікарям! Дехто береться відсмоктувати і випльовувати зміїну отруту – це небезпечно. Якщо у роті рятувальника є ранки, пошкоджені зуби, отрута від потерпілого може потрапити у його кров…

Донедавна сколівські медики мали достатню кількість протизміїної сироватки польського виробництва. Зараз її бракує. Втім, ефективна вона не завжди, а лише протягом години-двох з часу укусу гадюки. Зазвичай в лікарню потерпілих з віддалених місць у Карпатах доправляють пізніше. У такому випадку реаніматологи застосовують радикальніші способи порятунку.

Не тільки у сільській місцевості завдають проблем людям агресивні плазуни. Водяться вони і у містах, зокрема у Львові. Умови для їх життя тут сприятливі – у місті чимало парків, озерець, де багата кормова база. Ховаються змії по нірках, у кущах. Люблять ніжитися під сонцем на пеньках. Але якщо припече немилосердно, як оце зараз, шукають для себе рятівну тінь. Сховком від спеки може стати і підвал, і під’їзд, і вкритий прохолодною плиткою сходовий майданчик. Деякі пенсіонери розпускають чутки, що засилля змій сталося через сміття, яке довший час вчасно не вивозили з міста. Як мовиться, у страху очі великі. Навряд чи зміям до вподоби смердючі відходи. Для них рай – серед травички, кущів. Лякають львів’ян безвинні вужі (мають жовті “вушка” на голові) і темнокоричневі ящірки-падалюки. Одного такого вужика наш кореспондент недавно бачив на вулиці Лазаренка – той поповз у напрямку Горіхового гаю…

А щоб не потрапити змії в зуби – ідучи на природу, беріть зі собою взуття з твердою підошвою і високими халявами, шорти-бриджі змініть на “брезентові” штани. Побачивши великого гриба, не кваптеся його підняти, спершу “проскануйте” його палицею. Можливо, як і у випадку з моїм товаришем Ярославом Кайдою, під шапкою боровика “прохолоджується” метрове, чорне, з ромбиками на спині, створіння з отруйним жалом у щелепі. А найперше – частіше дивіться під ноги!

Іван Фаріон, ВЗ

Підпишіться на «Дзеркало Закарпаття» у соцмережах: Фейсбук та ВК.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Loading...