Близько 500 автомобілів стоять у чергах на кордоні України з Угорщиною та Румунією. Читати далі
Закарпатська преса на вістрі сьогодення
Вона тим і цікава, що на вістрі її аж геть нема. Це така собі прислужниця на рівні доброго дядька, котрий допомагає з хлібом насущним. Кудись бігають на кволі прес-конференції прилизані хлопчики і дівчатка, відписуються десятком рядків, двохвилинними сюжетиками, за що мають ставки і зарплати. Читати далі
Мар’яна Нейметі: На Закарпатті преса зазвичай передбачувана
Це інтерв′ю з відомою закарпатською журналісткою Мар′яною Нейметі було записане мною у 2010 році. Вирішив повторно його опублікувати з двох причин. По-перше, Мар′яна народилася 6 червня, коли журналістська спільнота відзначає своє професійне свято, по-друге, теми, які ми обговорили рівно сім років тому, актуальні й сьогодні. Читати далі
Що значать для Закарпаття 1941-1945-ті роки?
27 червня 1971 року відбулося відкриття Монумента Слави в центрі міста Хуст. Читати далі
Самогубство України: знищуємо ліси, загазовуємо міста
За порожніми, як чемодан розвінчаного злочинця, мовознавчими дискусіями, розмовами про сексуальні схильності депутатів ми часто не помічаємо очевидного — Україна пропадає за головними чинниками виживання громадянина як живої істоти. Читати далі
Гібридна війна 1939 року
Прошу шановних читачів, прочитавши заголовок, не кидатися на мене з нищівною критикою, а згадати, як у 1939 році зникла держава Чехословацька Республіка і порівняти з вищенаведеними п’ятьма ознаками гібридної війни: Читати далі
Українцям на когось сподіватися, чи плекати регіональну самобутність?
Іспанія, скажімо, страшенно гордиться своїми регіонами. В кожному з них навіть на рівні державної затверджена власна мова, хоча вона від загальної іспанської може різнитися якимись кількома десятками слів. Ми гордимося новою відкритою комахою, а людську самобутність кидаємо під ногим в грязюку, хоча неповторна осібність кожної людини має вражати значно більше. Не все ж можна розміняти на мерзенні асигнації. Читати далі
«Колись Україна збере ті святі кості до одної могили…»
Василь Гренджа-Донський у далекому 1939 році писав: » Колись Україна збере ті святі кості до одної могили…» Той самий Гренджа-Донський, який так мало відомий та знаний серед теперішньої молоді. Читати далі
Три роки після Майдану змінили наші надії розчаруваннями
Нещодавно українці відзначили третю річницю Майдану. Розмов було повно: кожен говорив щось своє, і при цьому абсолютна більшість оцінювали події трирічної давнини з болем, згадуючи про них як про сезон несправджених надій. В кубок розчарувань, який судилося випити всім, окрім купки горлопанів на Олімпі влади, вливалися нові й нові думки, оцінки. Читати далі
У Новий рік — з проблемами, але й з надією
Новий Рік – це не лише свято, на яке чекають і великі, і малі, а й певна межа, підбиття підсумків і, звісно, початок чогось нового. Читати далі