Вона тим і цікава, що на вістрі її аж геть нема. Це така собі прислужниця на рівні доброго дядька, котрий допомагає з хлібом насущним. Кудись бігають на кволі прес-конференції прилизані хлопчики і дівчатка, відписуються десятком рядків, двохвилинними сюжетиками, за що мають ставки і зарплати. Читати далі
Author Archives: Василь Зубач
Самогубство України: знищуємо ліси, загазовуємо міста
За порожніми, як чемодан розвінчаного злочинця, мовознавчими дискусіями, розмовами про сексуальні схильності депутатів ми часто не помічаємо очевидного — Україна пропадає за головними чинниками виживання громадянина як живої істоти. Читати далі
Українцям на когось сподіватися, чи плекати регіональну самобутність?
Іспанія, скажімо, страшенно гордиться своїми регіонами. В кожному з них навіть на рівні державної затверджена власна мова, хоча вона від загальної іспанської може різнитися якимись кількома десятками слів. Ми гордимося новою відкритою комахою, а людську самобутність кидаємо під ногим в грязюку, хоча неповторна осібність кожної людини має вражати значно більше. Не все ж можна розміняти на мерзенні асигнації. Читати далі
Три роки після Майдану змінили наші надії розчаруваннями
Нещодавно українці відзначили третю річницю Майдану. Розмов було повно: кожен говорив щось своє, і при цьому абсолютна більшість оцінювали події трирічної давнини з болем, згадуючи про них як про сезон несправджених надій. В кубок розчарувань, який судилося випити всім, окрім купки горлопанів на Олімпі влади, вливалися нові й нові думки, оцінки. Читати далі
Набір організмів для плантацій глобалізму
Віталій ішов набережною. На спортмайданчику, під її трав’янистим схилом, я розминався. Читати далі
Натхнення в «Карпатській Швейцарії» неминуче
Його вселяють потічки з музичними голосами У цьому сповна переконалися під час недавнього пленеру у селі Верхній Студений Міжгірського району знані митці Андрея Павук, Тетяна Левляс, Тетяна Сопільняк, Емма Левадська, Віктор Грабар, а також американець Антон Секереш. Насичений творчими почуттями пленер відбувся в першій половині липня. Читати далі
Дороги для Прем’єра
«Монах» — дзеркало харчового бандитизму в центрі Ужгорода
В дворі. Зразу за «хрестом» біля Корзо. Саме там підступно затаївся ресторанного типу заклад під назвою «Монах». Читати далі
З Ленінських джерел сьорбаючи…
Принагідні думки з приводу «нового» часу. Він у чомусь новий тільки за відліком, хронологією, а насправді… Читати далі
Мінорні нотатки про регіональну поезію
Після обіду зазвичай гучав дзвінок.
Мене викликав Поет. Читати далі